9 вересня 2025 року. У жовтні в Україні стартує перша за час повномасштабної війни державна програма страхування воєнних ризиків для бізнесу. Програма побудована на двох напрямах – окремо для прифронтових регіонів та для решти територій країни, що нагадує принцип подвійної моделі, яку вже випробовували на прикладі кредитної програми «5-7-9».
Ідея цього механізму обговорювалася ще з кінця 2022 року, але лише зараз уряд спільно з парламентом і Нацбанком узгодили концепцію, яка дозволяє розпочати її практичну реалізацію.
Програма розроблена у вигляді двох паралельних треків — для прифронтових регіонів і для решти території України. Для бізнесу, який працює у зонах підвищеного ризику, зокрема в Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Донецькій, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях, передбачено спеціальний механізм компенсації за зруйновану чи пошкоджену нерухомість. Оператором цього напряму визначене Експортно-кредитне агентство, для чого парламент має внести необхідні зміни до законодавства. Бізнес (ФОПи чи юридичні особи) зможе подавати заявки і ставати на облік в ЕКА, після чого у разі настання страхового випадку держава виплачуватиме компенсацію в межах визначених лімітів. Водночас скористатися програмою не зможуть компанії з податковими боргами або ті, що перебувають під санкціями.
Другий трек охоплює інші регіони, де буде працювати механізм бюджетної компенсації частини страхових премій. Зараз ринкові тарифи на страхування воєнних ризиків складають приблизно 3% від вартості майна, що значною мірою відштовхує бізнес. Завдяки зниженню тарифу до близько 1% програма прагне зробити продукт доступнішим, особливо для малого та середнього бізнесу.
Це компромісна модель, узгоджена між урядом, Нацбанком і парламентським фінансовим комітетом. Старт програми здійснюватиметься через наявні інституції, без створення нового органу, але у Кабміні наголошують, що у перспективі для сталого функціонування може постати потреба у створенні окремої агенції. Наразі остаточні ліміти виплат і джерела фінансування ще не визначені — їх має затвердити Мінфін, із можливим залученням міжнародних партнерів.
Ринок зустрів новину позитивно, однак із застереженнями.
Встановлені ліміти покриття (10–20 млн грн) роблять програму корисною передусім для малого та середнього бізнесу, тоді як великі корпорації залишаються фактично поза її межами. Українські страховики самостійно не здатні покривати настільки масштабні ризики, а іноземні компанії працюють в Україні дуже обмежено й практично уникають прифронтових територій. Саме тому експерти підкреслюють необхідність залучення перестраховиків — міжнародних структур, які «страхують страховиків» і можуть брати на себе надвеликі ризики. Їхня участь дозволить виплачувати компенсації у випадку збитків на сотні мільйонів чи мільярди гривень, що виходить за межі можливостей українського ринку.
Своє бачення цієї ініціативи озвучив і страховий ринок. Генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслав Черняховський зазначив в інтерв’ю Українському радіо, що страхування від воєнних ризиків у світі загалом є великою рідкістю – подібне до страхування від повені під час самої повені. Водночас українські страхові компанії вже понад три роки пропонують такі продукти, хоча вони обмежені й значно дорожчі у прифронтових регіонах. За словами Черняховського,
сьогодні вже можна застрахувати житло, автомобілі, бізнес-майно, а також життя і здоров’я громадян, але географія цього покриття зазвичай починається від 50–70 кілометрів від лінії фронту.
Саме тому, підкреслює він, державна програма дозволить зробити страхування доступнішим і підняти рівень захисту для тих, хто працює ближче до зони бойових дій.
Вікторія Чирва
Image by Mohamed Hassan from Pixabay