10 вересня 2025 року. Портал «Укрметалургпром» проаналізував статистику металургійної галузі за 8 місяців року. Так, виробництво чавуну зросло на 8%, тоді як випуск сталі скоротився майже на 7%, а прокату — на 1,4%. Це різко контрастує з минулим роком, коли після глибокої кризи 2022–2023 років галузь продемонструвала вражаюче відновлення: лише виробництво сталі тоді зросло на понад 21%, а загальний обсяг металургійного виробництва сягнув семи мільйонів тонн.
Детальний розріз показує, що найкращі результати 2025 року припадають на чавун. У серпні підприємства видали 747,5 тисячі тонн, що на 16% більше, ніж роком раніше. Прокат у цьому ж місяці теж додав — плюс 7,5% у річному вимірі. Натомість сталь демонструє системний спад: серпневі обсяги знизилися до 649,4 тисячі тонн проти 690,7 тисячі торік. Липень взагалі виявився одним із найскладніших місяців, коли виробництво сталі впало майже на п’яту частину, а прокат — на 6%.
За оцінками GMK Center, весняне зростання чавуну було пов’язане насамперед із запуском додаткової доменної печі на найбільшому металургійному комбінаті країни – АрселорМіттал. Виробники намагаються максимально завантажувати доменні агрегати, оскільки їхня зупинка і повторний запуск — процес надзвичайно складний та дорогий. Крім того, чавун має відносно стабільний попит на зовнішніх ринках, де він виступає як напівфабрикат для сталеливарних заводів ЄС і США. Його експорт логістично простіший, ніж вивезення готового прокату, і саме тому він лишається «валютною» продукцією, навіть попри обмеження у морських перевезеннях.
Зростання виробництва чавуну підтверджується й зовнішньоторговельною статистикою. За даними GMK Center на основі Державної митної служби, у січні–серпні 2025 року експорт чавуну зріс майже на 65% у річному вимірі й досяг 1,23 млн тонн. Основними споживачами стали США та країни ЄС: до американських металургійних підприємств відвантажено понад 1 млн тонн (+101% рік до року), до Італії — 115 тис. тонн (+59%), до Польщі — 32 тис. тонн (–16%).
Серпень став особливо вдалим: за місяць Україна експортувала 196,9 тис. тонн чавуну, що у півтора раза більше, ніж у серпні 2024 року, і стало максимумом з березня. Більшість обсягів пішла до США (175,6 тис. тонн), але також відновилися поставки до Італії та Нідерландів. Виручка від експорту в серпні сягнула $76,6 млн (+135% рік до року), а за вісім місяців — $488 млн (+70%).
Зі сталлю ситуація протилежна. Укрметалургпром наголошує на серйозному дефіциті коксівного вугілля, що утворився після зупинки шахт у прифронтових регіонах. Це змусило комбінати нарощувати імпорт коксу, однак його обсягів бракує для стабільної виплавки. До цього додаються перебої з енергопостачанням, які впливають на безперервні процеси плавки. Логістика також залишається слабким місцем: дунайські порти перевантажені, а повноцінного виходу в Чорне море для металопродукції поки що немає. Усе це знижує рентабельність виробництва сталі, а частина комбінатів навмисно зменшує випуск, щоб уникати збитків на тлі низьких світових цін.
До внутрішніх труднощів додаються й зовнішні. Європейський Союз готується до запуску механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), який з 2026 року зобов’яже експортерів сталі, чавуну й цементу сплачувати за вуглецеві сертифікати.
За оцінками Європейської бізнес-асоціації, це може коштувати українським компаніям $300–350 млн вже у перший рік дії. У перспективі 2030 року CBAM здатен зробити неконкурентоздатними цілі сегменти українського експорту, включно з прокатом і добривами.
Міжнародний контекст теж не додає оптимізму. За даними Worldsteel, світове виробництво чавуну за сім місяців 2025 року знизилося на 1%, а сталі — на 2,2%. Китай, попри падіння показників на 1,3% по чавуну та 3,1% по сталі, зберігає домінуючі позиції, контролюючи відповідно 62% і 55% глобального ринку. Україна у цьому рейтингу тримається на 13-й сходинці серед виробників чавуну та втратила одну позицію за виплавкою сталі, опустившись на 22-е місце.
Вікторія Чирва
Image by Enlightening Images from Pixabay