Експорт олії просів на чверть

3 вересня 2025 року. Український ринок соняшникової олії завершив сезон-2024/25 на мінорній ноті. У серпні експорт цього ключового для агросектору продукту скоротився до 150 тис. т — мінімального показника за понад три роки й другого найнижчого рівня за майже 14 сезонів. Загалом за підсумками маркетингового року Україна поставила за кордон 4,73 млн т соняшникової олії, що на 24% менше, ніж у попередньому сезоні.

Експерти наводять причини падіння. По-перше, урожай соняшника 2024 року виявився нижчим, що зменшило пропозицію сировини для переробки. По-друге, маржинальність переробки істотно впала: внутрішні ціни на насіння різко зросли, адже дефіцит підживлювали як посуха на півдні, так і переключення багатьох заводів на сою та ріпак. Це спровокувало небувалий перекіс — У серпні внутрішні ціни на сиру соняшникову олію зросли до 58–60 тис. грн/т (1160–1200 $/т на заводі), тоді як експортні ціни на умовах поставки в порт були нижчими — 1135–1145 $/т». В окремих випадках заводи платили за насіння з олійністю 50% до 27,5–28 тис. грн/т.

На зовнішніх ринках імпортери теж виявилися обережними.

Попит просів через очікування дешевшої продукції з нового врожаю, а Індія — традиційний найбільший покупець — у серпні не здійснила жодних закупівель української олії, очікуючи дешевших партій з нового врожаю. Водночас за підсумками року саме Індія наростила закупівлі української олії на 44%, до 767 тис. т, повернувшись у лідери серед імпортерів. Друге й третє місця посіли Іспанія (656 тис. т, +11%) та Італія (504 тис. т, +28%).

Проблеми не обмежуються внутрішніми дисбалансами. Україна дедалі жорсткіше конкурує з Росією та Казахстаном на ринку Індії й Китаю. Казахстан завдяки дешевій логістиці вже практично задовольняє імпортні потреби Китаю, а ЄС, який був стабільним покупцем, скорочує закупівлі на користь власного виробництва соняшнику та ріпаку. У глобальному масштабі ситуація також не грає на руку Україні: за прогнозом Oil World, світове виробництво соняшнику у 2025/26 МР зросте на 4,2 млн т (7,6%), сягнувши рекордних 59,3 млн т. Найбільший внесок зробить росія, яка може отримати рекордний урожай у 17,8 млн т.

Внутрішній контекст додає ще більше невизначеності.

На півдні України аграрії вже цього року втратили більшу частину врожаю кукурудзи та до половини соняшнику через посуху, а в Херсонській області врожаї знищила сарана. Експерти попереджають: у 2025/26 МР обсяг виробництва соняшнику в Україні може знизитися з 14,1 до 13,6 млн т. Водночас в інших регіонах умови сприятливі, тож базовий прогноз залишається у межах 13,5–14 млн т.

Через низьку маржинальність соняшника дедалі більше заводів орієнтуються на сою та ріпак. Це оживило дискусію довкола так званих «соєво-ріпакових правок», які передбачають запровадження 10% експортного мита на насіння ріпаку та сої для стимулювання внутрішньої переробки. Відповідний закон вчора підписав президент, тож нові правила набирають чинності, і тепер ринок уважно стежить за їхнім впливом на аграріїв і переробників. Як зазначав eDialog, баланс сировини може змінитися на користь заводів, але аграрії ризикують втратити частину доходів через зниження експортних цін.

Новий сезон обіцяє бути не менш складним. На світових ринках очікується зростання пропозиції, конкуренція з росією та Казахстаном лише посилюватиметься, а ЄС дедалі активніше заміщуватиме імпорт власним виробництвом. Для України це означає необхідність гнучкіше маневрувати між різними культурами, а також шукати нові ніші на світовому ринку.

Таким чином, українська олійна галузь увійшла у період невизначеності: внутрішні дисбаланси та кліматичні ризики накладаються на жорстку міжнародну конкуренцію. Від того, як швидко адаптуються переробники й наскільки уряд зможе збалансувати інтереси аграріїв та промисловців, залежатиме, чи зможе Україна втримати позиції на глобальному ринку соняшникової олії.

Вікторія Чирва
Image by Bruno from Pixabay

Facebook
Twitter
LinkedIn