29 серпня 2025 року. Однією з цілей російських військ під час вчорашньої масованої атаки була залізнична інфраструктура. Втім, українські залізничники вчергове показали свою здатність діяти швидко та ефективно в умовах форс-мажору. Попри небезпеку та збій у русі, жоден рейс не було скасовано.
Так, окупанти поцілили в один з потягів Intercity+, фактично знищивши його. На щастя, в ньому не було ані працівників, ані пасажирів. Попри удар, «Укрзалізниця» зранку підтвердила: рейси Intercity+ виконуються, компанія оперативно вивела підмінний рухомий склад.
Паралельно під удар потрапила вузлова інфраструктура в Козятині на Вінниччині, що спричинило тимчасові об’їзди й затримки. Варто відзначити, що через пошкодження цієї станції авторка eDialog не змогла потрапити на важливу подію у Варшаві. Але ті пасажири потягу, яким був неважливий час прибуття до Польщі, поїхали далі об’їзним шляхом. А вже до вечора рух через Козятин відновили.
УЗ попереджала про затримки до трьох годин для частини далекого та приміського сполучення; окремі рейси йшли зміненими маршрутами, зокрема після пошкоджень енергоінфраструктури.
При цьому всі рейси Intercity+ компанія забезпечила, зберігаючи щоденні перевезення.
Окрім заміни рухомого складу на далекій мережі, УЗ призначала додаткові електропоїзди-шатли для довезення пасажирів до місць пересадки там, де основний склад не міг прибути вчасно через наслідки атаки. Це дозволило мінімізувати збої в логістиці навіть на прифронтових ділянках.
За словами голови правління «Укрзалізниці» Олександра Перцовського, оператор планує відновити й надалі розширювати парк попри пошкодження, а також не зменшувати частоту швидкісних рейсів. Фактично компанія демонструє вже відпрацьований алгоритм: заміна складів, об’їзди, нарощування резервів, постійні оновлення про затримки — і збереження цілісності графіка там, де це можливо.
Водночас компанія зараз переживає не найкращі часи. Наразі «УЗ» тримає близько 68% усього вантажообігу країни й майже третину пасажирських перевезень, але фінансова подушка тане: дохідна база вантажів просіла майже вполовину від довоєнних рівнів, енергія подорожчала кратно, а витрати на персонал і паливо стабільно тиснуть на бюджет. На цьому тлі ініціатива парламенту збільшити резервний фонд для підтримки критично важливих секторів, про яку писав eDialog, може стати для залізниці тимчасовою опорою — без неї баланс витрат і доходів виглядав би набагато гірше.
Найвразливіше місце — борг у валюті: близько 60,6 млрд грн, тобто орієнтовно 15% активів. Це довгі гроші, які свого часу залучали під стратегічні інфраструктурні проєкти — від «Євро-2012» до Бескидського тунелю, Дарницького мосту та оновлення парку. Девальвація й нові позики у період великої війни роздули загальний борг на понад половину проти 2021 року, а фінансові витрати зросли приблизно на 50%. Пікове навантаження — 2026-й, коли доведеться закрити виплати за євробондами й купонами на значні суми.
Другий фронт — вантажна база. Навіть за обережними прогнозами 2025 рік пройде з обсягом близько 160 млн т проти 173 млн т торік і 306 млн т у 2021-му. Промисловість і енергетика досі відновлюються нерівномірно, агросектор працює під тиском війни, споживання нафтопродуктів просіло — у підсумку вантажопотік тримається далеко нижче «довоєнної планки», і в найближчі роки навряд чи повернеться вище 60% колишнього рівня.
Третє — операційні витрати. 2024-го вони сягнули понад 107 млрд грн, у 2025-му додають ще кілька мільярдів, а до 2027-го можуть перевищити 129 млрд грн. Структура жорстка: близько половини — фонд оплати праці, майже п’ята — електроенергія, далі паливо. Освітлення проста: електрика з 2022 року подорожчала у 2,3 раза, паливо — приблизно на п’яту, тоді як індексацію зарплат у 2025-му зупинили. Наслідок очевидний: відставання від середньої оплати у промисловості й ризик втрати кваліфікованих бригад там, де їхня компетенція критична для безпеки руху.
Четверте — тарифна пауза. Після підвищення ставок у липні 2022-го ще одне коригування, погоджене наглядовою радою наприкінці 2024-го, так і «застрягло» на рівні центральних органів влади. У компанії наполягають: якщо додаткової підтримки не буде, питання індексації вийде на порядок денний уже в 2026-му. Як аргумент наводять зростання цін у промисловості (індекс виробників від середини 2022-го підіймався до ~176%), але й самі визнають: формула має бути тоншою — з диференціацією за класами вантажів і автоматичною щорічною прив’язкою, аби не «рвати» ринок разовими стрибками.
«Укрзалізниця» намагається протистояти викликам, які стоять перед нею. По-перше, реструктуризація боргів: компанія вже винесла на ринок тендер на міжнародного юридичного радника для переговорів із кредиторами щодо зовнішнього боргу на суму понад $1 млрд. Мета проста — зняти піковий тиск виплат, уникнути сценарію дефолту і виграти час для відновлення вантажної бази. По-друге, робота з активами: у планах — здавати в оренду приблизно 200 тис. м² промислових площ під приватні проекти, а також точково продавати чи консервувати непрофільні активи. На балансі досі трапляються радянські «хвости» — від баз відпочинку й готелів до колишніх дитсадків; компанія послідовно їх виводить, звільняючи баланс від того, що не заробляє. Окрема межа — щоб ремонт вагонів не перетворився на конкуренцію з власними депо: тут УЗ чітко окреслює правила гри.
По-третє, економія. За рахунок оптимізації закупівель, енергоефективних рішень, перегляду ремонтних програм і скорочення адміністративного контуру у 2025-му зібрали економію на рівні близько 6 млрд грн. Штат після 2022 року скоротили з понад 216 тисяч до приблизно 184 тисяч, а на 2026-й планується ще нижче. Це болючі рішення, але без них баланс не зведеш. Паралельно компанія просить державу системно компенсувати збиткові пасажирські перевезення: у 2025-му потреба оцінюється в 7–8 млрд грн додатково до вже отриманих коштів із резерву, на 2026-й — близько 21 млрд грн.
І нарешті — тарифна політика. УЗ пропонує перейти від політичних «разових» рішень до прозорого механізму: класова диференціація плюс автоматична щорічна індексація, щоб і витрати покривати, і ринку давати передбачуваність. У фінплані на 2025-й це було ключовим елементом, хоча документ і досі не оприлюднений.
Отже, «Укрзалізниця» намагається впоратися зі своїми проблемами так само ефективно, як під час масованих обстрілів. Щоб не лише вистояти, але й повернути собі статус успішної прибуткової компанії.
Вікторія Чирва