20 серпня 2025 року. У першій половині 2025 року аграрна статистика продемонструвала різке скорочення. За даними Держстату, у січні–липні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції зменшився на 18,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Найбільший удар припав на рослинництво, тоді як тваринництво показало відносну стабільність.
Держстат пояснює, що падіння зумовлене насамперед сезонними факторами та несприятливими погодними умовами. Холодна весна та затяжні дощі спричинили пізніше збирання зернових та олійних культур, а також зниження врожайності.
У рослинництві скорочення склало 25,5%: на підприємствах – 30,6%, у господарствах населення – 11,7%. У тваринництві зниження становило лише 4,7% (на підприємствах – 2,3%, у населення – 8,3%).
Статистичні дані свідчать про значну нерівномірність у географічному контексті. Зростання зафіксоване лише у Миколаївській (+6,7%), Одеській (+5,8%), Запорізькій (+5,2%) та Закарпатській (+0,5%) областях. Водночас у більшості регіонів виробництво впало, найбільше у Хмельницькій (-53,7%) та Донецькій (-52,2%). Суттєве зменшення спостерігалося також у Сумській (-38,4%), Тернопільській (-37,8%) та Чернігівській (-36,3%) областях.
Попри скорочення у першій половині року, прогнози врожаю на сезон 2025–2026 виглядають більш оптимістично. Українська зернова асоціація (УЗА) збільшила свій прогноз і очікує валовий збір зернових та олійних культур на рівні 83 млн тонн — на 5,5% більше, ніж у попередньому сезоні.
Президент УЗА Микола Горбачьов пояснив, що зростання можливе передусім за рахунок кукурудзи, яка нині «виглядає дуже добре». За його оцінками, врожай кукурудзи становитиме 29,26 млн тонн, а за сприятливих погодних умов може перевищити 30 млн тонн. Експорт цієї культури очікують на рівні 24 млн тонн, проти 21,5 млн торік.
Врожай пшениці прогнозують на рівні 22,5 млн тонн, експорт — 16,5 млн тонн. Ячмінь оцінюють у 4,9 млн тонн при експорті 2,3 млн тонн. Виробництво соняшнику має зрости до 15 млн тонн (проти 12,7 млн торік), сої — до 6,23 млн тонн. Натомість урожай ріпаку скоротиться до 3 млн тонн через значні втрати посівів після зими.
Втім, Мінагрополітики попереджає: навіть за хорошого врожаю проблемою залишаються обмежені можливості зберігання та експорту. В Україні бракує близько 1,1 млн тонн овочесховищ, що створює ризик дефіциту продукції.
Крім того, на старті нового маркетингового року експорт зернових скоротився у 12 разів у порівнянні з минулим роком: станом на початок липня відвантажено лише 60 тис. тонн проти 718 тис. тонн у 2024 році.
Затримка збиральної кампанії також вплине на ринок. Кукурудза цьогоріч почне збиратися не у серпні, а лише наприкінці вересня – на початку жовтня, що відтермінує надходження продукції на експорт.
На перший погляд, дані Держстату і прогнози УЗА виглядають суперечливими. Насправді вони відображають різні часові горизонти: Держстат фіксує фактичне скорочення у першій половині року, тоді як УЗА робить прогноз на підсумки всього сезону. Весняні та літні культури постраждали, але пізні — насамперед кукурудза й соняшник — можуть компенсувати втрати.
Погода відтермінувала збір, тож у липні врожай фізично ще не потрапив у статистику. Прогноз же базується на оптимістичному сценарії: якщо не буде нових погодних катаклізмів, врожайність може перевищити минулорічні показники.
Таким чином, аграрний сектор України нині перебуває у складному становищі: з одного боку, офіційна статистика фіксує падіння виробництва майже на 20%, з іншого — галузева асоціація прогнозує рекордний врожай зернових і олійних за рахунок кукурудзи та соняшнику. Однак без вирішення проблем зі зберіганням та логістикою навіть великі обсяги врожаю не гарантують стабільності внутрішнього ринку й успіху на зовнішніх.
Вікторія Чирва