6 серпня 2025 року. Набули чинності норми закону «Про платіжні послуги», що запроваджують в Україні концепцію відкритого банкінгу. Це означає, що банки та інші фінустанови зобов’язані, за згодою клієнта, відкривати доступ до його банківських даних третім сторонам. У перспективі це має докорінно змінити ландшафт фінансових послуг, створити конкуренцію серед постачальників і дати користувачам набагато більше контролю та зручності.
Ідея відкритого банкінгу полягає в тому, що клієнт може за власним бажанням дозволити певній фінансовій або технологічній компанії отримати доступ до інформації про свої рахунки — баланс, історію транзакцій, валюту тощо. Обмін цими даними здійснюється через API (програмні інтерфейси), що дозволяють автоматизовано, швидко і безпечно передавати інформацію між різними системами.
Завдяки цьому користувач більше не буде прив’язаний до додатків окремих банків. Наприклад, замість того, щоб перевіряти рахунки в трьох різних додатках, можна буде використати єдиний застосунок, який покаже дані з усіх банків одночасно. Або ж ініціювати переказ із рахунку в одному банку — через інтерфейс іншого.
Для запуску цієї моделі передбачена поетапна реалізація. Спершу API відкриють для фізичних осіб, згодом — для підприємців і юридичних осіб. Водночас фінустанови повинні пройти відповідну авторизацію в Нацбанку, а банки — налаштувати інтерфейси доступу.
Найбільше побоювання пов’язане з безпекою даних. Однак, як наголошують у Нацбанку, жодна компанія не зможе отримати інформацію про рахунки без прямої згоди клієнта. Ця згода має бути підтверджена двофакторною автентифікацією — наприклад, через Face ID або SMS-код.
Треті сторони не отримають доступу до самих коштів — лише до інформації, необхідної для надання послуги. Усі провайдери повинні пройти перевірку та бути внесені до реєстру платіжної інфраструктури НБУ. Регулятор встановлює чіткі вимоги до таких компаній – зокрема щодо управління ризиками, захисту персональних даних і дотримання стандартів кібербезпеки. Саме виконання цих умов є передумовою для отримання авторизації.
Таким чином, обмін даними буде повністю захищеним, контрольованим і добровільним. Клієнт у будь-який момент може відкликати доступ до своїх даних. Технічна сторона процесу також гарантує безпечність: як пояснює заступник голови НБУ Олексій Шабан, передача даних через API відбувається через захищені, зашифровані канали. Третя сторона робить запит до інтерфейсу, відкритого банком, і отримує обмежений набір даних відповідно до наданих дозволів.
Найближчими місяцями очікується поява перших продуктів, що базуються на відкритому банкінгу. Це можуть бути фінансові «гаманці», системи для ведення особистого або корпоративного бюджету, програми з аналітики витрат, автоматизовані сервіси платежів. Подібні рішення вже працюють у країнах ЄС і тепер можуть з’явитися і в Україні.
Корпоративні клієнти також відчують переваги: нові сервіси дозволять централізовано управляти рахунками дочірніх компаній, автоматизувати звітність, прискорити фінансові операції з контрагентами. Фактично це наближає український бізнес до стандартів цифрового управління, де всі дані доступні в одному вікні й легко інтегруються з бухгалтерськими або ERP-системами.
Учасники ринку вже готуються до запуску продуктів, які дозволять переманювати клієнтів з інших фінустанов завдяки зручному інтерфейсу, навіть якщо сам рахунок відкритий в іншому банку. Це посилить конкуренцію і підвищить якість послуг у банківській сфері. Представники ринку вже говорять про нові бізнес-моделі, які відкриває відкритий банкінг. За словами Олексія Шабана, деякі банки бачать комерційну вигоду в тому, щоб бути ініціаторами платежів із рахунків інших банків. Це дозволяє створювати продукти, які виходять за межі класичного інтернет-банкінгу.
У НБУ пояснюють, що для клієнтів використання відкритого банкінгу буде безкоштовним. API, які банки зобов’язані надати, поділяються на базові та комерційні. Базові API — це основні функції, за які банки не мають права стягувати плату ні з клієнтів, ні з третіх компаній. Комерційні API — це вже питання додаткових домовленостей, однак це не вплине на кінцевого споживача.
Запуск відкритого банкінгу отримав схвальні відгуки з боку бізнес-асоціацій. Європейська Бізнес Асоціація привітала впровадження цієї моделі в Україні як свідчення готовності держави до фінансової модернізації та наближення до європейських стандартів. В асоціації зазначають, що новий формат відкриває нові горизонти для інноваційних сервісів, полегшує доступ до фінансових інструментів для малого та середнього бізнесу, а також стимулює появу нових гравців на ринку.
ЄБА закликає українські компанії активно досліджувати можливості, які дає нове законодавство, і долучатися до освітніх заходів з цієї теми. Своєю чергою Асоціація готова допомагати своїм членам в адаптації до нових фінансових реалій.
Вікторія Чирва
Image by Free stock photos from www.rupixen.com from Pixabay