4 серпня 2025 року. З 1 серпня гранична вартість електроенергії для промислових споживачів у вечірні години різко зросла: Нацкомісія, що регулює енергетику та комунальні послуги, на відкритому засіданні 25 липня підвищила так звані прайс-кепи у 1,67 раза. Нові ліміти діятимуть лише у часовому проміжку з 17:00 до 23:00.
Аналітики одразу підрахували, що найбільшими бенефіціарами цього рішення стануть ДТЕК, «Центренерго» та «Укргідроенерго» – компанії, які мають істотну частку теплової й гідрогенерації та давно домагалися лібералізації ціноутворення. Вищі вечірні прайс-кепи дають їм змогу продавати дефіцитну «пікову» енергію значно дорожче й нарешті вирівняти економіку блоків, що працювали майже в нуль. Виграють і трейдери, які імпортують струм із Румунії чи Словаччини: коли вечірні ціни в ЄС підіймаються вище 350–400 євро за МВт·год, постачання в Україну стає рентабельним.
Справді, найбільші виробники публічно підтримали це рішення. В «Укргідроенерго» наголошують, що обмеження мають стримувати лише спекулятивні стрибки, а не «притискати» реальну вартість електрики. У воєнних умовах старі ліміти штучно обмежували ціну вечірньої енергії, створюючи дефіцит і роблячи імпорт збитковим. Державний трейдер «Енергетична компанія України» додає, що тепер ТЕС і ГЕС знову мають мотивацію виходити в пікові години, що зменшить потребу в аварійній допомозі й ризик відключень. У секторі відновлюваних джерел голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков називає рішення кроком до європейської інтеграції: синхронізація прайс-кепів із сусідніми ринками робить можливим ринковий імпорт саме тоді, коли внутрішній попит різко зростає – спекотними літніми вечорами чи під час зимових холодів.
Подібну думку висловлює і директорка Європейсько-українського енергетичного агентства Анастасія Верещинська:
лібералізація цін відкриває шлях для інвестицій у системи накопичення енергії та стимулює механізм самоспоживання для малого бізнесу, який досі стримували занижені «стелі».
Рішення НКРЕКП позитивно оцінили й енергетичні експерти. Керівник енергетичних програм «Українського інституту майбутнього» Андріан Прокіп зауважує, що без підвищення лімітів у разі подорожчання європейської електроенергії Україна ризикувала б залишитися без імпорту та була б змушена або купувати дорожчу аварійну допомогу, або застосовувати графіки відключень. Аналітик ExPro Electricity Сергій Коваль нагадує: українська енергосистема поступово інтегрується до європейської, тож вирівнювання цінових обмежень неминуче.
На думку експертів, ключовим викликом лишається безпека мережі після російських обстрілів: імпорт і гнучкі механізми попиту здатні додати системі стійкості, але повну впевненість може забезпечити лише відновлення генерації та розвиток накопичувачів. Проте навіть у такому стані ринок продемонстрував, що здатен балансуватися без ручного втручання, а отже підняття прайс-кепів стало не «подарунком» окремим компаніям, а кроком до справді ринкової енергетики, де ціна відображає реальний дефіцит і стимулює інвестиції у власну безпеку.
Попри побоювання «цінового шоку», перший торговий день показав зростання середньозваженої ціни на РДН лише на 7,7 % (до 5459 грн/МВт·год), а максимальна погодинна ціна піднялася всього на 3 % – до 9300 грн/МВт·год о 22:00. Аналітики ExPro підкреслюють: ринок залишився збалансованим, а конкуренція між імпортерами, державною атомною генерацією та приватними ТЕС утримала котирування нижче нової «стелі». На їхню думку, для більшості непобутових споживачів вечірня електроенергія справді подорожчає, але різке зростання рахунків малоймовірне. Найбільше це торкнеться потужних металургійних комбінатів, агропереробників чи ритейл-мереж, що працюють у пікові години: їхня продукція може додати кілька додаткових відсоткових пунктів у собівартості. Натомість малий та середній бізнес, який споживає електроенергію переважно вдень, майже не відчує змін.
Експерти наголошують, що підвищення граничних цін – це серйозна зміна правил гри.
По-перше, воно робить привабливішим імпорт із сусідніх європейських ринків, де ціни ввечері традиційно вищі: «Укренерго» зможе закривати дефіцит без адміністративних обмежень, зменшуючи ризик відключень узимку.
По-друге, для самої генерації відкривається «вікно» інвестицій: теплові блоки, що пройшли ремонт після російських ударів, отримують зрозумілий механізм окупності, а відновлювані проєкти – можливість продавати надлишок за конкурентною ціною через балансуючий ринок.
В Антимонопольному комітеті України також вважають підвищення прайс-кепів логічним кроком до справді конкурентного ринку. Голова АМКУ Павло Кириленко нагадує, що обмеження встановлює НКРЕКП на підставі власних нормативних актів і постанов уряду, тож кожен рівень «стелі» має бути обґрунтований. Прайс-кепи, за його словами, задумувалися як тимчасовий захист споживачів від різких стрибків цін, але поступово перетворилися на постійний бар’єр, який стримує розвиток ринку. Поступове скасування або наближення цих обмежень до європейських рівнів, переконаний Кириленко, підвищить конкурентоспроможність учасників і забезпечить об’єктивне ціноутворення на всіх сегментах, формуючи сигнал, що базуватиметься на попиті й пропозиції, а не на штучних лімітах.
Водночас у НКРЕКП заявляють, що поступово рухатимуться до повного скасування прайс-кепів до кінця 2027 року. Для виробників це означає можливість планувати модернізацію, для імпортерів – розширювати торгівлю в рамках ENTSO-E, а для споживачів – стимул оптимізувати навантаження, щоб уникати дорогих пікових годин. Проте ключовий фактор цін наступної зими залишиться поза межами біржі: вирішальною буде безпека генерувальних об’єктів і стабільність ліній після російських обстрілів.
Вікторія Чирва
Image by Arek Socha from Pixabay