28 липня 2025 року. Центр економічної стратегії опублікував липневий випуск трекера «Економіка України під час війни», який відображає ключові макроекономічні тенденції, зміни в торгівлі, фінансовому секторі та енергетиці. Документ підсумовує дані за першу половину року та дає зріз економічної ситуації станом на липень.
Так, згідно з аналізом, інфляція у червні сповільнилася до 14,3% рік до року, що стало першим значним зниженням після більш ніж року прискорення. Експерти пояснюють це ефектом високої бази порівняння минулого року, особливо щодо цін на електроенергію та інші адміністративно регульовані тарифи. За місяць найбільше подорожчали фрукти (+13,5%), м’ясо (+3,3%) та риба (+1,2%), тоді як овочі подешевшали на 8,1%. Залізничні квитки зросли у ціні на 5,4%. НБУ утримує облікову ставку на рівні 15,5%, зберігаючи високі ставки за військовими облігаціями, що дають можливість інвесторам захистити кошти від знецінення. Наступний перегляд ставки очікується наприкінці липня.
Курс гривні залишається стабільним щодо долара — у межах 41,5–41,7 грн/$. Водночас євро продовжує дорожчати, піднявшись до майже 48 грн/€. Міжнародні резерви України станом на 1 липня склали 45,1 млрд доларів, збільшившись на 1,2% за місяць завдяки надходженню понад 4 млрд доларів від міжнародних партнерів.
Невтішні прогнози експертів щодо динаміки економічної розвитку України. Згідно з останніми даними за перший квартал 2025 року, ВВП зріс лише на 0,9%, що свідчить про певні застійні процеси в економіці. Експерти ЦЕС зазначають, що поки немає потужних драйверів зростання, а підйом економіки відбувається переважно за інерцією. Додаткову підтримку надають внутрішні державні витрати та фінансування оборонного сектора, але вони не створюють сталого фундаменту для розвитку.
Трохи кращі новини в енергетиці: вперше з 2022 року обсяг експорту перевищив імпорт. У червні Україна продала за кордон 233,6 ГВт·год електроенергії, тоді як імпорт склав 203,7 ГВт·год. Це стало можливим завдяки сприятливим погодним умовам та відсутності масштабних атак на енергетичну інфраструктуру. Основними покупцями української електроенергії були Угорщина, Румунія, Словаччина та Молдова.
Аграрний сектор сподівається на відновлення експорту з початком нового сезону, адже червень став найскладнішим місяцем з початку війни: обсяги експорту зернових знизилися на 20% порівняно з травнем і склали лише 2,5 млн тонн. Червневий спад збігся в часі з оновленням торговельних умов із ЄС: 30 червня Україна погодила поліпшені умови торгівлі у межах поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ). Угода передбачає підвищення квот на низку ключових товарів та поступову лібералізацію торгівлі до 2028 року. Загальний обсяг експорту залишається нижчим за торішні показники, але сприятливі ціни на світових ринках частково компенсують скорочення поставок. Імпорт продовжує зростати, передусім за рахунок товарів для оборонного комплексу, енергетики та хімічної промисловості, що призводить до дефіциту торгового балансу, який у травні перевищив 4 млрд доларів.
За п’ять місяців 2025 року державний бюджет отримав понад 1,5 трлн грн доходів, що на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальні витрати вже наблизилися до 2 трлн грн, що становить 46% річного плану. Найбільше зросли військові видатки, які у першій половині року піднялися на 43%. На цьому тлі ухвалені зміни до держбюджету-2025 передбачають додаткові 412 млрд грн на воєнні потреби, які покриватимуться внутрішніми запозиченнями та перевиконанням доходів. Аналітики зазначають, що через зменшення грантової підтримки уряду доводиться ретельніше розраховувати бюджет і шукати додаткові джерела фінансування.
Окремий пункт аналізу стосувався ринку праці. За даними липневого трекера ЦЕС, рівень безробіття в Україні у червні знизився до 12% — це найнижчий показник від початку повномасштабної війни. Така тенденція пояснюється частковим відновленням бізнесу та сезонними факторами, але ситуація залишається непростою. Близько 25% опитаних українців зазначили, що змушені економити навіть на продуктах харчування. Цей показник використовується як непрямий індикатор рівня бідності, який у 2025 році поки що не демонструє стійкого поліпшення. Додатковим викликом для ринку праці є міграція працездатних українців за кордон та мобілізація, що створює дефіцит кадрів у низці секторів.
Що стосується бізнесових та споживчих настроїв, індекс очікувань ділової активності у червні залишився на рівні 50 пунктів, що є нейтральною позначкою: підприємства не очікують ані зростання, ані суттєвого падіння економічної активності у найближчі місяці.
Опитування показують, що бізнес оцінює ситуацію як стабільну, але крихку: на настрої впливають високі витрати, нестача робочої сили та загрози нових атак на інфраструктуру. Водночас індекс споживчих настроїв знизився з 79,3 у травні до 75,7 пунктів у червні, що свідчить про посилення обережності серед населення. Люди більш стримано оцінюють власне фінансове становище та перспективи економіки.
Вікторія Чирва
Foto by Jakub Zerdzicki