23 липня 2025 року. Десятки тисяч людей у Києві та інших містах України вийшли на протест проти скандального закону, яким НАБУ та САП підпорядковується Генеральній прокуратурі. Судячи з різкої тональності плакатів протестувальників, активне суспільство не збирається мовчки проковтнути чергову ініціативу влади, яку активісти вважають наступом антикорупційну вертикаль та відвертою неповагою до міжнародних партнерів.
Одразу після вчорашнього голосування спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, а потім і президент Володимир Зеленський підписали документ, після чого він був опублікований у газеті «Голос України». Тобто, закон вже набув чинності. У традиційному зверненні до народу Володимир Зеленський запевнив, що «антикорупційна інфраструктура і далі працюватиме, тільки без російських впливів».
«Звісно, що НАБУ і САП будуть працювати. І важливо, що Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону. І це те, що дійсно потрібно для України. Справи, які лежали, мають розслідуватись», – заявив Зеленський.
При цьому президент не згадав про масові протести, які виникли через ухвалення та підписання цього закону.
Люди тримали у руках різні плакати, деякі з нецензурною лексикою: «Руки геть від НАБУ!», «263 державних зрадників» (саме стільки депутатів проголосувало за скандальний закон), «Закон 12414 – це автократія, а не демократія», «Не повертайте країну в часи Януковича» тощо.
У пресі та соціальних мережах – чимало критики як щодо самого змісту закону, так і щодо депутатів, які за нього проголосували. Особливо дісталося представникам кримських татар у парламенті – лідеру кримських татар Мустафі Джемилєву та колишній представниці президента у Криму Тамілі Ташевій, які ввалися своєрідними моральними авторитетами. Частина експертів висловила розчарування діями кримсько-татарської громади, яка на власному досвіді пережила авторитаризм, утиски та безкарність влади.
Більшість експертів та журналістів виступили із критикою влади – деякі дуже різко, не добираючи слів. Всі вони сходяться на думці, що ухваленням цього закону Україна відійшла від європейського курсу та наблизилася до авторитаризму.
Так, на думку підприємця, аналітика Валерія Пекаря, було порушено «неписаний соціальний договір» після Революції Гідності – домовленість про збереження європейського вектору розвитку, заради якого суспільство було готове миритися з іншими проблемами влади.
«Протести — це не стільки захист НАБУ чи САП, скільки реакція на загрозу розвороту від демократії та європейських цінностей. Участь молоді й ветеранів війни показала, що люди готові відмовитися від самоцензури та відкрито виступати проти дій влади, навіть під час воєнного стану», – вважає експерт.
Втім, є й інші думки: деякі експерти звертають увагу на низьку результативність роботи НАБУ – коли більшість гучних справ не доходять до суду, а перетворюються на елемент піару та медійного шуму.
Так, економічний експерт Олег Постернак вважає, що закон про процесуальне підпорядкування НАБУ Генеральній прокуратурі потрібно було ухвалити ще кілька років тому. На його думку, безконтрольність НАБУ призвела до серйозних порушень і навіть співпраці з російськими спецслужбами, на що вказують останні обшуки та затримання за підозрою у держзраді.
«На цьому тлі – повний провал роботи структури. За 10 років існування НАБУ, завдяки Бюро до бюджету було повернуто лише 0,8 млрд грн. А проїла ця структура майже 10 (!) млрд грн! Тобто на 1 повернуту до бюджету гривню Бюро витратило 12 грн платників податків», – підкреслює Постернак.
Втім, голоси на захист цього закону тонуть у морі критики та справедливих побоювань, що після його ухвалення Україна може зіткнутися з серйозним нерозумінням з боку західних партнерів. Деякі аналітики вже припустили, що країну можуть позбавити безвізового режиму з Європою та призупинити фінансування.
Ще вчора протестувальники вимагали від президента Зеленського ветувати закон, але після його підписання шукають нових механізмів відкликати скандальний документ. За словами народного депутата Ярослава Железняка, він вже почав збирати підписи для подання до Конституційного суду з метою визнання закону таким, що не відповідає Основному закону, та його скасування.
Втім, на думку колишнього заступника голови Центральної виборчої комісії Андрія Магери, є набагато ефективніший шлях – зареєструвати законопроект про зміни до Кримінально-процесуального кодексу, в якому виправити усі недоліки нинішнього закону. Втім, Магера зазначає, що для успішного проходження такого законопроекту потрібно заручитися суспільною та міжнародною підтримкою.
Під час сьогоднішньої зустрічі керівництва Генпрокуратури, НАБУ і САП з президентом стало зрозуміло, що спільної позиції досягти не вдалося. Так, Володимир Зеленський після зустрічі заявив, що «чує суспільство», а правоохоронці готові «працювати в команді, виключно конструктивно та на користь України».
Натомість у НАБУ і САП була зовсім інша реакція: у відомствах наполягають, що ухвалені парламентом зміни істотно обмежують їхню незалежність.
«Відтепер НАБУ і САП позбавлені гарантій, які раніше дозволяли їм ефективно реалізовувати свої завдання та функції у протидії топкорупції. Для відновлення повноцінної та незалежної роботи необхідні чіткі й однозначні кроки на рівні закону, які повернуть скасовані парламентом гарантії», – наголосили в заяві.
Антикорупційні органи сподіваються на активну суспільну позицію українців та підтримку міжнародних партнерів.
А наразі – протести тривають. Як і у 2013 році, коли екс-президент Віктор Янукович спробував різко змінити зовнішньополітичний вектор країни із західного на проросійський, українці не стали мовчати. Серед радикальної частини суспільства вже лунають думки, що якщо Володимир Зеленський й далі ігноруватиме думку українців, для нього все може скінчитися так само, як для його попередника.
Вікторія Чирва
Foto: Olena Dub, Euromaidanpress