З Порошенка так і не зняли санкції

24 липня 2025 року. У Верховному Суді України відбулося чергове засідання у справі за позовом колишнього президента Петра Порошенка, який вимагає визнати незаконними персональні санкції, накладені на нього рішенням РНБО та указом президента. Суд наразі не прийняв остаточного рішення: зобов’язав уряд, РНБО та Мінекономіки надати всі документи, які стали підставою для накладення санкцій на Петра Порошенка. Наступне засідання відбудеться 19 серпня.

Нагадаємо, санкції проти Порошенка були запроваджені рішенням РНБО у лютому 2025 року та підписані президентом Зеленським. Формальною підставою влада називала нібито його причетність до так званої «вугільної справи» — кримінального провадження, що стосується закупівлі вугілля з тимчасово окупованих територій у 2014–2015 роках. Другою підставою стали Харківські угоди 2010 року, які продовжили перебування Чорноморського флоту РФ у Криму до 2042 року. Захист Порошенка наголошує, що ці звинувачення є політично мотивованими: під час ухвалення санкцій не було надано жодних доказів, а сам політик ще у 2009–2010 роках публічно виступав проти продовження базування російського флоту.

Судове засідання супроводжувалося гучними заявами та взаємними звинуваченнями. Петро Порошенко заявив, що влада намагається затягнути процес, закриваючи суд для громадськості, дипломатів і журналістів, а також не надаючи достатньо часу для ознайомлення з документами, які з’являються безпосередньо перед засіданнями.

Одним із ключових моментів стала позиція представниці Зеленського, яка заявила, що санкції були запроваджені «з метою дисциплінування» Порошенка та запобігання потенційним загрозам національним інтересам. Це викликало різку реакцію опозиції, адже, на думку захисту, такі аргументи підтверджують безпідставність та політичну мотивованість обмежень. Адвокат Порошенка Ілля Новіков підкреслив: «Ми нарешті почули людською мовою, що означає «превентивні» санкції. Це дисциплінування. І це офіційна позиція президента України, яку його представник озвучив у суді».

Порошенко також звернув увагу на фальсифікації у документах РНБО: за його словами, існують три різні версії указу про запровадження санкцій, змінені вже після голосування. «Це означає, що указ був сфальшованим і не може вважатися чинним», – заявив він.

Окремий блок критики стосувався листа голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна. Порошенко назвав цей документ «абсолютно пустопорожнім», оскільки він не містить жодної цифри чи конкретного факту. За словами політика, зміст листа є прямим копіюванням публікацій Андрія Портнова та його видання «Закон і бізнес». «За п’ять годин на вимогу Офісу президента вони зляпали лист Держфінмоніторингу шляхом копі-пасту допису Портнова. Це яскравий і переконливий доказ того, що ідейним натхненником, архітектором і виконавцем незаконних санкцій був Портнов», – підкреслив лідер «Європейської Солідарності».

Новіков уточнив, що лист Проніна датований 12 лютого, але матеріали Портнова з ідентичними звинуваченнями з’явилися ще 4 січня, тобто задовго до офіційного запуску санкційного процесу.

 «Наше припущення про те, що саме Андрій Портнов стояв за цим проєктом, підтвердилося. У листі Проніна дослівно цитуються тези з телеграм-каналу Портнова. Фінмоніторинг взагалі не має стосунку до «вугільної справи» чи Харківських угод, але його керівника використали, щоб бодай формально легалізувати ці санкції», – зазначив він.

Особливе обурення викликала й позиція відповідача. Коли суд зобов’язав переглянути відео виступу Свириденко у Верховній Раді — з офіційною позицією уряду щодо санкцій — представники Офісу президента заявили, що не встигли ознайомитися з матеріалами, хоча перерва між судовими засіданнями тривала тиждень. А на запитання суду, чи представляла Свириденко уряд, відповіли негативно, зазначивши, що вона могла бути лише «свідком». Усе це, на думку опозиції, є частиною тактики затягування процесу.

За словами Порошенка, йому важливо довести свою правоту у суді не лише з огляду на власну позицію, але й для підтвердження незалежності судових та антикорупційних органів.

«Якщо за три години можна зробити підсанкційною особою лідера опозиції, завтра так само можна вчинити з будь-ким. Тому цей процес є принциповим», – зазначив політик. І додав, що суспільство «скоро дізнається, на базі чого ухвалювали це рішення, хто є його справжнім автором, натхненником, архітектором та виконавцем».

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn