18 липня 2025 року. Фонд державного майна прозвітував про результати приватизації за перше півріччя. До бюджету надійшло 820,5 млн гривень та 156,59 млн гривень ПДВ, тож сукупний економічний ефект склав понад 977 млн гривень.
Таким чином, ФДМУ виконав приблизно чверть річного плану, що передбачає отримання 3,2 млрд грн від приватизації. Якщо ж найближчим часом надійдуть кошти від продажу «Укрбуду», який у червні було реалізовано за 805 млн грн без ПДВ, рівень виконання плану сягне близько 51%. Для порівняння, протягом усього 2024 року приватизація принесла державі 10,5 млрд грн.
Згідно з даними ФДМУ, у першому півріччі відбулося 236 торгів, у яких взяли участь 1946 учасників, а середня кількість претендентів на один об’єкт сягнула семи. Відповідно, стартова вартість під час торгів у середньому збільшувалася вчетверо.
Найбільш показові приклади – продаж у січні київського «Інформаційно-аналітичного агентства» за 41,7 млн грн при початковій ціні 16,8 млн грн, приватизація Житомирського лікеро-горілчаного заводу в квітні за 137,5 млн грн замість стартових 101 млн грн та аукціон у травні, на якому Київський автомобільний ремонтний завод був проданий за 310 млн грн, що у 3,5 раза перевищило початкову оцінку. У червні справжній ажіотаж викликало конструкторське бюро «Топаз» у Львові, ціна якого зросла більш ніж у десять разів — з 10,5 млн грн до 107 млн грн. Підприємство придбала група Meest, імовірно, з планами перепрофілювати його для логістичних потреб.
Водночас у Фонді зазначають, що продаж великих об’єктів просувається повільніше. Приватизація «Сумихімпрому» цього року не відбулася, а Рівненський радіотехнічний завод залишається непроданим, хоча його початкову вартість знижено з 121,6 млн грн до 60,8 млн грн. Харківський завод «Радіореле» тричі виставляли на аукціон, зменшивши ціну з 235 млн грн до 117 млн грн, але бажаючих придбати його так і не знайшлося. Запорізький Інститут титану також не привернув уваги інвесторів навіть після зниження стартової ціни до 49 млн грн. За словами виконувачки обов’язків голови ФДМУ Іванни Смачило, перепоною для таких активів стають високі борги, арешти майна та тривалі судові спори, а також низька ліквідність через зношеність або розташування поблизу зони бойових дій.
Попит зосереджений насамперед на об’єктах малої приватизації — підприємствах і майнових комплексах вартістю до 250 млн грн. Згідно зі статистикою ФДМУ, найбільше зацікавлення потенційних інвесторів викликають спиртові заводи, хлібокомбінати, кар’єри, протезно-ортопедичні підприємства та комплекси, які можна модернізувати чи перепрофілювати. На кінець червня у переліку ФДМУ перебувають 21 об’єкт великої приватизації та 1308 об’єктів малої, серед яких 292 єдині майнові комплекси, 46 пакетів акцій, 78 об’єктів незавершеного будівництва, 56 соціально-культурних закладів та 835 об’єктів окремого майна.
Окремим джерелом доходів є оренда державної нерухомості. У першій половині 2025 року від неї надійшло 491,85 млн грн. Проведено 407 успішних аукціонів, після яких укладені нові договори з гарантованими щомісячними платежами понад 3,7 млн грн. Загальна кількість діючих контрактів перевищує 14 тисяч і охоплює 8,2 млн м² площ, тоді як понад 1 млн м² залишається доступним для бізнесу. Показовим прикладом стало зростання вартості лота площею 22 тис. м² з 245,7 тис. грн до 333,3 тис. грн, а також рекордна конкуренція за невелике приміщення площею 2 м² у Києві, орендна ставка якого піднялася до 37 тис. грн на місяць.
У Фонді прогнозують, що друге півріччя обіцяє бути насиченим: на середину серпня запланований аукціон з продажу «Вінницяпобутхіму» зі стартовою ціною 301 млн грн. Одним із найочікуваніших лотів стане Одеський припортовий завод, орієнтовна стартова ціна якого наближається до 5 млрд грн. Також готуються до приватизації «Президент Готель», ТЦ Ocean Plaza у Києві та Калуський трубний завод.
Хоча надходження від приватизації цього року можуть перевищити 3 млрд грн, експерти попереджають про поступове вичерпання привабливих активів.
Частка успішних аукціонів на початку 2025 року становила близько 45%, тобто майже половина торгів зривається через брак зацікавлених учасників. В результаті щорічні надходження від приватизації можуть знизитися до 2 млрд грн. Саме така сума надходжень від приватизації закладена у бюджетній декларації на 2026–2028 роки.
Вікторія Чирва
Zdjęcie dodane przez Dmytro Glazunov