16 липня 2025 року. Вперше в Україні офіційно узаконено множинне громадянство: відповідний закон підписав президент Володимир Зеленський. Закон уже набув чинності, але його повноцінне впровадження заплановане через шість місяців — за цей час Кабінет міністрів має ухвалити ключові підзаконні акти, включно з правилами втрати громадянства.
Документ передбачає, що українці зможуть одночасно мати паспорти двох або більше країн — за умови, що інша держава входить до спеціального переліку, який має бути затверджений урядом. Нові правила стосуються як громадян України, так і іноземців. У першому випадку йдеться про легалізацію ситуації, коли українець має другий паспорт — наприклад, канадський чи італійський. Якщо країна входить до затвердженого переліку, людина зберігає громадянство України без жодних наслідків. До цього подібна ситуація формально вважалася порушенням, хоча на практиці випадків позбавлення громадянства майже не було.
Закон також зафіксував правило, згідно з яким особа, яка має кілька паспортів, на території України визнається виключно громадянином України.
Документом передбачено, що множинне громадянство, як і раніше, заборонене для суддів, держслужбовців і військовослужбовців. Не змінюються й базові вимоги для отримання громадянства — знання мови, Конституції та історії України. Щоправда, для деяких категорій — зокрема іноземних добровольців — передбачено право скласти іспит не одразу, а протягом двох років після набуття громадянства.
Для іноземців закон передбачає декілька спрощених процедур. Особи українського походження зможуть отримати громадянство без вимоги відмови від паспорта своєї країни. Таке саме правило діятиме для громадян «дружніх» країн — перелік цих держав також має визначити уряд. Українське громадянство зможуть спрощено отримати й іноземці, які воювали за Україну: для цього достатньо одного року служби в умовах воєнного стану або трьох років за контрактом. Крім того, закон дозволяє надання громадянства особам, які зазнають політичного переслідування у своїх країнах, а також тим, хто має особливі заслуги перед Україною.
Новими нормами зможуть скористатися не всі: закон передбачає винятки для громадяни країн-агресорів, насамперед Росії. Якщо особа добровільно отримала громадянство РФ, це вважатиметься підставою для втрати українського паспорта. Виняток передбачено лише для випадків автоматичної паспортизації або примусу — наприклад, на окупованих територіях. Але яким чином буде встановлюватися факт «добровільності», наразі незрозуміло. Цю прогалину й відсутність чітких критеріїв уже розкритикували правозахисні організації.
Правозахисники вважають, що документ порушує принцип правової визначеності: ключові поняття, як-от «добровільне набуття громадянства держави-агресора» чи «загроза національній безпеці», не мають чітких меж. Адвокаційна координаторка фонду «Право на захист» Ксенія Гедз наголошує: у чинному законі про нацбезпеку визначення «загрози» є занадто загальним і охоплює дуже широкий спектр ситуацій. Така нечіткість, на її думку, створює небезпечну дискрецію для державних органів — фактично це дає їм право вирішувати долю громадянства без об’єктивних критеріїв.
Особливе занепокоєння викликає доля мешканців тимчасово окупованих територій. У Криму, за різними оцінками, Росія примусово видала понад 1,7 млн паспортів, подібна ситуація і на Донбасі. За словами правозахисників, багато хто прийняв російське громадянство під тиском або з міркувань виживання — щоб мати доступ до медицини, роботи чи освіти. Але якщо державний орган визнає таку дію добровільною, людина може втратити українське громадянство. Це особливо критично для тих, хто не має іншого правового статусу й ризикує стати особою без громадянства.
«Ми не можемо карати тих, хто залишився на окупованих територіях, за те, що вони змушені були приймати нав’язані рішення», — наголошують у Центрі прав людини ZMINA.
Дискусії викликає також відповідність нового закону Конституції. Стаття 4 Основного закону проголошує принцип «єдиного громадянства», і до цього моменту це трактувалося як заборона множинного. Юристи вважають, що єдність громадянства слід розуміти як відсутність окремих регіональних паспортів — тобто, громадянство єдине для всієї держави. Водночас правники визнають, що остаточне слово має сказати Конституційний суд. Ще у 2021 році туди надійшло відповідне подання від групи народних депутатів, але рішення досі не ухвалено.
В уряді підкреслюють, що головна мета нововведення — не лише узаконити те, що й так давно існує, але й посилити зв’язок із мільйонами українців, які проживають за кордоном. Закон має на меті дати цим людям змогу зберегти українське громадянство, переоформити документи, не порушуючи при цьому закон. Він також дозволить дітям, народженим за межами України, мати паспорти обох країн без потреби обирати один варіант. І нарешті, вважають у владі, нова політика може стати відповіддю на демографічні виклики, спричинені війною.
Однак разом із потенційними перевагами закон відкриває цілу низку юридичних ризиків — від можливості дискримінаційного застосування до загрози залишитися без громадянства. Як саме уряд збалансує потребу безпеки з дотриманням прав людини — покаже практика впровадження та зміст підзаконних актів, які мають бути ухвалені найближчим часом.
Вікторія Чирва
Image by Mohamed Hassan from Pixabay