Інфляція відступає, але радіти рано

11 липня 2025 року. Уперше за півтора року в Україні зафіксовано уповільнення річної інфляції — до 14,3% у червні проти 15,9% у травні. Це сталося на тлі сповільнення місячного зростання споживчих цін: у червні воно склало 0,8% — менше, ніж 1,3% місяцем раніше. Економісти не говорять про прорив, але відзначають важливу зміну тенденції: попри війну, економіка поступово виходить із фази різких цінових стрибків.

В Національному банку України стверджують, що основною причиною сповільнення інфляції став так званий ефект бази порівняння. У червні 2024 року в Україні різко зросли тарифи на електроенергію для населення — на 64%, і цей одноразовий стрибок сильно вплинув на річні показники. У червні 2025 року він вийшов із розрахунку, що автоматично знизило загальний рівень інфляції. Але, як наголошують у НБУ, це зниження не слід переоцінювати: реальний інфляційний тиск залишається високим, а динаміка цін на продукти в останні місяці — навіть гірша, ніж очікувалося.

Так, ціни на харчі у червні зросли на 1,4%. Найбільше — на фрукти, які подорожчали одразу на 13,5% за місяць, а у річному вимірі — більш ніж на 50%. Причина — весняні заморозки, які зменшили пропозицію на ринку. Також дорожчали м’ясо, риба, кисломолочна продукція, безалкогольні напої. Натомість новий врожай овочів і стабільні імпортні поставки зумовили зниження цін на цю категорію — мінус 8,1% за місяць. Подешевшали також яйця, макарони, молоко. Водночас транспорт і паливо знову подорожчали — під впливом волатильності цін на нафту і коливань курсу гривні.

Базова інфляція — тобто без урахування сезонних і адміністративно регульованих цін — також повернулася до зниження, сягнувши 12,1%. Це свідчить про часткове вгамування внутрішнього цінового тиску, хоча він і далі залишається відчутним. Бізнес стикається з високими витратами на сировину й оплату праці, імпортна складова подорожчала, а активне споживання підтримує попит. За словами представників НБУ, стримувальним фактором залишаються заходи монетарної політики та стабільне енергопостачання.

Проте фактичні темпи сповільнення інфляції виявилися повільнішими, ніж прогнозував Нацбанк у квітні. НБУ визнає відхилення у бік гіршого сценарію — зокрема, через ріст цін на сирі продукти і продукти з високим ступенем обробки, як-от м’ясо чи кава. Інфляція послуг теж залишається високою — 14,4%, хоча й демонструє ознаки сповільнення.

Уряд, зі свого боку, зберігає обережний оптимізм: у Бюджетній декларації на 2026–2028 роки прогнозується, що до кінця поточного року інфляція знизиться до 9,5%. Водночас самі ж автори документа визнають, що в умовах війни та високої невизначеності будь-який прогноз — тимчасовий.

Для пересічного українця ці цифри мають не менше значення, ніж для уряду чи міжнародних партнерів. Вони відповідають на щоденні питання: скільки коштує заправити авто, купити м’ясо чи ягоди, чи залишиться щось від зарплати до кінця місяця. У цьому сенсі червневе зниження інфляції — радше короткий перепочинок, ніж фінал історії. І якщо певна стабілізація все ж настала, то вона надто крихка, аби ставити крапку.

Вікторія Чирва
Image by Alexandra_Koch from Pixabay

Facebook
Twitter
LinkedIn