10 липня 2025 року. Росія відповідальна за масштабні та тривалі порушення прав людини на території України, а також – за збиття пасажирського літака MH17 у липні 2014 року. Таке рішення ухвалила Велика палата Європейського суду з прав людини. В Україні вердикт суду назвали історичним і безпрецедентним.
Справа, яку розглядав ЄСПЛ у Великій палаті, об’єднала чотири міждержавні скарги: три від України та одну — від Нідерландів. До справи приєдналися 26 держав, а також одна міжнародна правозахисна організація. Вони надали Суду інформацію на підтримку України й виступили як треті сторони процесу — такий рівень міжнародної підтримки безпрецедентний в історії ЄСПЛ.
Ключовий епізод — збиття малайзійського пасажирського літака MH17 над окупованою територією Донеччини в липні 2014 року. Суд чітко вказав: лайнер був збитий ракетою, випущеною з установки «Бук», що належала російській армії та була доставлена з території РФ. Після трагедії російська влада не лише відмовилася співпрацювати зі слідством, а й активно поширювала фейки, перекладаючи відповідальність на Україну. Суд визнав: така поведінка посилила страждання родичів загиблих і порушила їхнє право на повагу до приватного життя.
Крім того, ЄСПЛ встановив численні та системні порушення з боку РФ, що охоплюють період з весни 2014 року до 16 вересня 2022-го — моменту, коли дія Конвенції припинилась для Росії після її виключення з Ради Європи.
Серед цих порушень — атаки на цивільне населення, зґвалтування, тортури, примусова праця, незаконні затримання, обмеження свободи слова, релігії та зібрань, утиски української мови в освіті, а також примусова депортація цивільних і дітей. Суд окремо зафіксував факти позасудових страт, сексуального насильства й катувань, що мали місце як у період до 2022 року, так і після повномасштабного вторгнення.
Одна з найяскравіших частин рішення стосується оцінки дій Росії в контексті міжнародного правопорядку. ЄСПЛ наголосив: масштаб і характер російської агресії є безпрецедентними, а риторика та дії російського керівництва — це виклик самому існуванню української державності. Суд назвав поведінку РФ загрозою для миру в Європі та прямим підривом основ демократії, що лежать в основі діяльності Ради Європи.
Окрему увагу Суд приділив депортаціям українських дітей, яких вивозили до РФ та намагалися усиновити без згоди батьків або держави. Це — один із найсерйозніших аспектів справи, який охоплює одразу кілька статей Конвенції.
Ще одне важливе положення рішення — зобов’язання Росії негайно звільнити всіх незаконно утримуваних осіб на українських територіях, які вона контролювала до 16 вересня 2022 року. ЄСПЛ визнав: РФ не виконувала свого обов’язку проводити ефективні розслідування, і саме тому інші механізми — зокрема майбутній компенсаційний фонд — мають взяти на себе роль у відновленні справедливості.
За словами Уповноваженої Міністерства юстиції у справах Маргарити Сокоренко, попри вихід Росії з Ради Європи, механізм індивідуального захисту прав українців усе ще працює — ЄСПЛ продовжить розгляд близько 7 тисяч скарг громадян України, які стосуються періоду до 16 вересня 2022 року. Цей розгляд буде спиратися саме на рішення у міждержавній справі, яке, за словами Уповноваженої, «заклало фундамент для подальших юридичних дій».
Питання про фінансову сатисфакцію Суд поки відклав, проте визнав: з огляду на відмову РФ від співпраці, оцінка шкоди й надання компенсацій лягає на механізми, які створює зараз Україна спільно з міжнародними партнерами. Ймовірним джерелом наповнення компенсаційного фонду можуть стати заморожені російські активи за кордоном.
Своєю чергою суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатковський підкреслив унікальність цієї справи.
«У жодному з попередніх конфліктів, які розглядалися Судом, не було настільки одностайного засудження з боку міжнародної спільноти кричущої зневаги держави-відповідача до засад міжнародного правопорядку, встановленого після Другої світової війни, а також настільки чітких заходів, вжитих Радою Європи для санкціонування неповаги цієї держави до основоположних цінностей Ради Європи: миру, а також – не менш важливо – людського життя, гідності та прав особи, гарантованих Конвенцією», – заявив Гнатковський.
Відкритим залишається питання, як змусити Росію виконувати рішення ЄСПЛ, враховуючи, що у Кремлі вже назвали його «нікчемним» і заявили, що не стануть його виконувати. За словами експерта аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігор Петренка, добровільно Росія не виконає рішення ЄСПЛ, адже: вона вийшла з Ради Європи, відмовляється визнавати юрисдикцію суду та системно ігнорує міжнародне право.
«Але це не означає, що рішення марне. Рішення ЄСПЛ може бути реалізоване через міжнародний тиск, адже воно формує юридичну базу для санкцій, замороження активів, арештів чиновників, позбавлення дипломатичних імунітетів. Крім того, усі країни-учасниці Ради Європи зобов’язані виконувати рішення ЄСПЛ і не можуть його ігнорувати – тобто Росію не можна «відмити». По-друге, це рішення може бути використане в інших судах: зокрема, стати доказовою мазою для Міжнародного кримінального суду (МКС) та Спецтрибуналу щодо агресії РФ. Також воно також легалізує обговорення репарацій через створення Компенсаційного механізму та Реєстру збитків, схвалених у рамках Ради Європи», – вважає експерт.
На думку правників, рішення ЄСПЛ стало юридичним прецедентом, що потягне за собою ізоляцію Росії, стягнення компенсацій через нові механізми, притягнення до відповідальності конкретних осіб у МКС та трибуналі, а також стане основою для моральної легітимності політики санкцій і судових рішень по всьому світу.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay