7 липня 2025 року. Програма реалізації проектів зі значними інвестиціями набирає обертів. Як стверджують у Мінекономіки, наразі підписано чотири спеціальні інвестугоди на загальну суму 238 млн євро. Ще кілька проектів проходять оцінку, а понад десять перебувають у процесі підготовки документації. В Мінекономіки очікують, що реалізація цих проектів може принести загальний податковий ефект у майже 12 мільярдів гривень.
Першу угоду в межах цієї програми уклали у березні цього року – йдеться про завод із глибокої переробки сої на Полтавщині, який будує агрохолдинг «Астарта» за 76,6 млн євро. Проект передбачає створення 110 робочих місць, а сума очікуваних податкових надходжень становить майже 3 млрд грн до 2032 року. У червні було підписано ще кілька угод: в Івано-Франківській області реалізується проект будівництва аквапарку з обсягом інвестицій 21,5 млн євро та понад 80 новими робочими місцями. На Львівщині компанії «Славскі» та «Рожанка Парк» інвестують 140 млн євро у створення всесезонного гірського курорту GORO Mountain Resort, що передбачає близько 290 робочих місць і принесе до бюджетів різних рівнів близько 7,3 млрд грн протягом наступних 15 років.
Програму щодо підтримки значних інвестицій (яку неформально назвали «інвестняня») почали розробляти ще до початку повномасштабного вторгнення — Закон про підтримку значних інвестицій був ухвалений у 2021 році. Йшлося про стимули для масштабного бізнесу: зменшення податкового навантаження, можливість отримати землю без аукціону, пільги на імпорт обладнання, компенсацію витрат на інфраструктуру. За короткий період до лютого 2022-го компанії подали заявок на понад 2 мільярди доларів. Проте війна поставила процес на паузу.
У 2023 році відбулася спроба відновити програму: парламент знизив поріг входу для інвесторів з 20 млн євро до 12 млн євро, а також розширив перелік дозволених галузей: до переробної промисловості та логістики додалися, наприклад, біоенергетика й телекомунікації. Держава також дозволила інвесторам починати будівництво ще до подання заявки — це стало вирішальним для багатьох. А вже у 2024-му Кабмін ухвалив постанову, яка деталізувала порядок компенсації витрат з бюджету. Відтак програма перейшла з площини правових норм у реальну площину дій.
За словами заступника міністра економіки Віталія Кіндратіва, програма працює й для тих, хто тільки розглядає можливість інвестування. Якщо проект відповідає вимогам (від 12 млн євро інвестицій, щонайменше 10 робочих місць із конкурентною зарплатою, горизонт реалізації до 5 років), достатньо створити українську юрособу, підготувати техніко-економічне обґрунтування та подати заявку до Міністерства економіки. Після погодження укладається інвестдоговір, який відкриває доступ до всього пакета пільг: звільнення від податку на прибуток, ПДВ і мита, компенсація витрат на мережі, право користування землею без аукціону, відшкодування за вже побудовану інфраструктуру. Навіть витрати, зроблені за 18 місяців до подання заявки, можуть бути враховані у межах 30% компенсації.
«Уже сьогодні бачимо, як ці інструменти перетворюються на реальні підприємства, нові робочі місця, податки й розвиток регіонів. Україна, попри всі виклики, не тільки тримає економічний фронт, а й пропонує міжнародним партнерам чіткий сигнал: у нас є бачення майбутнього, і ми готові в нього інвестувати разом. Якщо у вас є капітал і стратегічне мислення — зараз той момент, коли вкладення в Україну не лише на часі, а й стратегічно виправдані», – зазначає заступник міністра економіки.
За словами Олександра Мельниченка – виконувача обов’язків директора UkraineInvest, державної установи, що відповідає за супровід інвесторів та промоцію інвестиційних можливостей в Україні, сьогодні в роботі перебувають 38 інвестиційних проектів на понад 3 мільярди доларів, і державна система супроводу інвестора включає не лише організаційну допомогу, а й правові механізми захисту, зокрема страхування воєнних ризиків.
Також в UkraineInvest —– зазначають, що у 2025 році пріоритет змістився у бік так званих «воєнно стійких» проектів: це агропереробка, логістика, енергетика, виробництво будівельних матеріалів і локалізоване виробництво з експортним потенціалом.
Вікторія Чирва
Image by Pete Linforth from Pixabay