3 липня 2025 року. Інвестиційний Фонд колишнього президента України Петра Порошенка не отримав дозволу на продовження діяльності. Причиною є санкції проти політика, запроваджені РНБО. Це рішення стане болючим ударом для Порошенка, адже інвестфонд є істотною частиною його бізнесу.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) ухвалила рішення не подовжувати строк дії ПАТ «Закритий недиверсифікований інвестиційний фонд «Прайм Ессетс Кепітал», який об’єднує активи п’ятого президента України Петра Порошенка. У відповідній постанові зазначено, що Порошенко 29 квітня 2025 року особисто підписав рішення про продовження діяльності фонду ще на 20 років — хоча його чинний термін завершується цього року. Нову редакцію статуту було нотаріально посвідчено 2 травня у Варшаві. На думку НКЦПФР, ці дії є прямим розпорядженням активами, що суперечить санкційним обмеженням.
«Порошенко Петро Олексійович скористався своїм правом за цінними паперами ПАТ „ЗНКІФ „Прайм Ессетс Кепітал“, що є розпорядженням активами і, відповідно, порушив обмеження, встановлені рішенням РНБО», – наголошено в документі. Комісія також підкреслила, що підпис на новій редакції статуту підтверджує факт особистої участі політика в управлінні фондом.
Компанія з управління активами ТОВ «КУА «Ф’южн Капітал Партнерз», яка обслуговує фонд, наполягала, що продовження строку дії не є розпорядженням активами. Проте регулятор не погодився з цією аргументацією. Крім того, НКЦПФР зауважила, що Порошенко не виконав ще одну вимогу санкцій — протягом 60 днів після їхнього запровадження він мав передати свої корпоративні права в управління третій особі, але такої інформації до Комісії не надходило.
Фонд «Прайм Ессетс Кепітал» працює на ринку вже 20 років і на 100% належить Петру Порошенку. Згідно з даними YouControl, наразі фонд є власником або співвласником щонайменше кількох компаній, зокрема: ТОВ «Прайм 2023» (100%), ПрАТ «Київський завод експериментальних конструкцій» (93,22%), ТОВ «Асоціація “Крахмалопродукт”» (97,2%), ТОВ «СОК “Монітор”» (55%) та інші.
Довгий час Інвестиційний фонд залишався одним із ключових інструментів збереження та управління бізнес-активами Петра Порошенка після його президентства. Саме через нього були сконцентровані не лише фінансові, а й політичні ресурси — зокрема, медіа, Міжнародний інвестиційний банк та стратегічні промислові об’єкти. З огляду на це, рішення регулятора вважається вагомою втратою для політика, оскільки під загрозою опинилася модель контролю над великою частиною його бізнесу.
Варто відзначити, що за останні три роки фінансові показники Фонду демонстрували значну волатильність. У 2022 році актив приніс власнику 352,5 млн грн дивідендів, у 2023-му — лише 8,38 млн, тоді як у 2024 році, навпаки, зафіксовано різкий стрибок — 1,6 млрд грн. Така динаміка може свідчити як про зміну структури активів чи їхню часткову ліквідацію, так і про спроби виведення прибутків перед загрозою санкцій або втрати контролю над фондом.
Як писав eDialog, після того, як у лютому цього року проти Петра Порошенка було запроваджено санкції РНБО, його дружина Марина Порошенко у спробі врятувати сімейний бізнес звернулась до суду з позовом, у якому вимагала передати їй 78,93% акцій інвестфонду. Однак у травні Крижопільський районний суд Вінницької області закрив провадження, вказавши на відсутність предмета спору.
Вікторія Чирва
Image by Mohamed Hassan from Pixabay