1 липня 2025 року. Відсьогодні в Україні офіційно набирає чинності новий стандарт напруги в електромережі — 230/400 вольт замість звичних 220/380. Це робиться для синхронізації з європейськими енергетичними нормами. Що саме зміниться, як це позначиться на побуті українців та які перспективи відкриває для енергетики?
Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ще у квітні ухвалила постанову про зміну стандартної номінальної напруги. Вона передбачає, що відтепер для побутових споживачів базовим значенням буде 230 В, а для трифазних мереж — 400 В.
Нововведення базується на переході до оновленого стандарту ДСТУ EN 50160:2023, гармонізованого з європейським EN 50160, який набрав чинності з 1 березня цього року. Відповідні зміни внесено і до Кодексу систем розподілу.
Як пояснюють у НКРЕКП, це необхідний крок для гармонізації з енергетичними нормами ЄС і подальшої інтеграції України до мережі ENTSO-E. Більшість країн Європи давно використовують саме 230 вольт як стандартну напругу.
Як працює система? У побуті споживач має справу з так званою фазною напругою — саме вона надходить до розетки. Раніше це було 220 В, тепер — 230 В. У промисловості чи приватних будинках із потужними електроприладами (наприклад, електроплитами чи насосами) застосовується трифазна напруга — 400 В.
Трансформаторні підстанції, які розміщені у містах і селах, знижують високовольтну напругу (10 кВ) до рівня, який придатний для споживання. Якщо раніше вона знижувалась до 380 В і давала в розетці 220 В (фізично — це 380/√3), то тепер знижуватиметься до 400 В, тобто на виході буде 230 В.
Уся ця трансформація — автоматизована, і, як стверджують в Укренерго, для кінцевого споживача вона не потребує жодних дій і не має викликати жодних збоїв.
За словами енергетичного експерта Андрія Геруса, формалізація нового стандарту дозволяє чітко визначати технічні рамки для виробників і постачальників, а також підвищує відповідальність операторів систем розподілу (ОСР) за якість електропостачання. Згідно з новими нормами, допустимий діапазон напруги становитиме від 207 до 253 В — це ±10% від номінального значення 230 В. Для порівняння: за старим ГОСТом відхилення обмежувались ±5%.
Такий широкий допуск не лише спрощує роботу оператора системи розподілу, а й створює умови для розвитку цифрової енергетики — від smart grids до інтеграції систем накопичення, мікрогенерації та електромобільної інфраструктури. Умови стають більш передбачуваними для автоматизованих систем балансування навантаження. Крім того, сучасні смарт-лічильники мають працювати в межах саме цього стандарту, що підвищить точність обліку та вплине на прозорість нарахувань.
Енергетичний аналітик Олександр Харченко також заспокоює споживачів: майже всі побутові прилади сьогодні розраховані на діапазон 220–240 В. Тож зміна номіналу з 220 на 230 не загрожує жодній сучасній техніці — ні телевізору, ні бойлеру, ні комп’ютеру. Навпаки, для електроніки, яка чутлива до коливань, стабільна напруга — великий плюс.
А от для користувачів у селах або старих багатоповерхівках цей перехід може стати стимулом для оновлення внутрішньої електромережі. Якщо напруга там “просідає” до 190–200 В, ОСР тепер зобов’язані швидше реагувати на скарги, адже відхилення нижче 207 В офіційно вважаються порушенням. Це дає споживачеві формальне право вимагати компенсацію.
В «Укренерго» зазначають, що в межах переходу поступово відбуватиметься модернізація лічильників. Застарілі моделі, які не розраховані на точну роботу в діапазоні 207–253 В, будуть виводитися з експлуатації. Натомість — нові електронні прилади обліку, які вже враховують європейські вимоги до якості живлення.
Це дозволить не лише краще фіксувати споживання, а й уникати ситуацій із неправильними нарахуваннями у випадку нестабільної напруги. У майбутньому це може стати основою для появи нового сегмента — ринку послуг з якості електропостачання.
Своєю чергою, консультант з енергетичних реформ Ігор Тинний наголошує, що впровадження європейського стандарту саме по собі — недостатньо. Якщо не буде державних стимулів, прозорого тарифного регулювання та інвестиційної підтримки для ОСР, Україна ризикує залишити частину країни — передусім сільські громади — на “старій напрузі” ще надовго. Йдеться про потребу в десятках мільярдів гривень на оновлення трансформаторних підстанцій, дротів і систем моніторингу.
Втім, нові норми відкривають і великі можливості.
Вперше на технічному рівні Україна відповідає вимогам ЄС для підключення децентралізованих джерел живлення — сонячних станцій, мікромереж, автономних рішень для бізнесу й домогосподарств. На думку експертів, це серйозний аргумент для іноземних інвесторів, які можуть заходити в українську енергетику з чіткими технічними орієнтирами.
Вікторія Чирва
Image by Michal Jarmoluk from Pixabay