2 липня 2025 року. Кабмін ухвалив Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки, яка визначає основні параметри бюджетної політики на середньострокову перспективу. Документ є основою для складання майбутніх проектів державного бюджету і враховує як оптимістичний сценарій розвитку подій, тобто, припинення бойових дій, так і альтернативний — з продовженням повномасштабної агресії Росії.
В бюджетній декларації уряд прогнозує зменшення бюджетного дефіциту з 1 трлн грн у 2026 році до 511,9 млрд грн у 2028‑му. Це скорочення планується досягти не через зменшення видатків, які залишатимуться стабільними — близько 3,7 трлн грн щороку, — а завдяки поступовому зростанню доходів бюджету: з 2,7 трлн у 2026 році до 3,2 трлн у 2028-му. Основними джерелами доходів залишаються податки, при цьому ставка ПДФО становитиме 18%, податок на прибуток підприємств — також 18% (25% для банків), ПДВ — 20% із пільговими ставками 7% і 14%.
Макропрогноз передбачає стримане, але стабільне економічне зростання. Очікується, що ВВП України у 2026 році зросте на 4,5%, у 2027-му — на 5%, а у 2028-му — на 5,7%. Інфляція, яка у 2025 році сягнула майже 16%, поступово сповільнюватиметься: до 8,6% у 2026 році, 5,9% у 2027-му і 5,3% у 2028-му. Обмінний курс гривні до долара, за прогнозами Мінекономіки, залишатиметься відносно стабільним: 44,7 грн за долар у 2026 році, 45,2 — у 2027-му і 45,6 — у 2028-му. Рівень безробіття збережеться на досить високому рівні — від 12,8% до 13,3% — через необхідність структурної перебудови економіки.
Особливу увагу в урядовому документі приділено сектору безпеки і оборони. Попри припущення про покращення безпекової ситуації, фінансування оборонної сфери залишиться пріоритетом. У 2026 році на ці цілі спрямують 1,82 трлн грн, у 2027 — 1,44 трлн грн, а у 2028 — 1,38 трлн грн. Передбачено також державні контракти на закупівлю озброєння: 134 млрд грн у 2026 році та 124 млрд у 2027-му, із різким зниженням до 10,9 млрд у 2028-му. Згідно з рішенням Ради нацбезпеки і оборони, яке введене в дію указом президента, Кабмін має не лише забезпечити належне фінансування, а й опрацювати підвищення грошового забезпечення військовослужбовців і працівників сектору безпеки. Також держава зобов’язується своєчасно виплачувати допомогу родинам загиблих.
Водночас Україна пропонує міжнародним партнерам створити спеціальний фонд для фінансування сектору безпеки і оборони. Окремо, за словами народної депутатки, заступниці голови бюджетного комітету Верховної Ради Лесі Забуранної, розглядається ініціатива створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови, покликаного залучати інвестиції та технології з-за кордону. Загальна потреба у відновленні країни оцінюється на рівні 524 млрд доларів, і ця цифра постійно зростає через нові руйнування внаслідок обстрілів.
У бюджетній декларації на 2026-2028 роки прописано також соціальні стандарти. Прожитковий мінімум для працездатних осіб поступово зростатиме: з 3288 грн у 2026 році до 3667 грн у 2028-му. Мінімальна заробітна плата підвищуватиметься з 8000 грн до 8688 грн у 2026 році, 9374 — у 2027 і 10 059 — у 2028-му. Передбачено також збереження програм соціальної допомоги для малозабезпечених, індексацію пенсій із 1 березня кожного року та створення передумов для впровадження другого рівня пенсійної системи.
У сфері податкової політики уряд декларує курс на стабільність і передбачуваність. Планується поступове реформування податкового адміністрування, впровадження е-аудиту, гармонізація акцизів із нормами ЄС, запровадження податків для фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи без реєстрації бізнесу, а також акцизу на підсолоджені напої. Податкова служба отримає розширені повноваження щодо доступу до банківської інформації, зокрема в рамках міжнародного обміну даними.
Уряд також зберігає програми підтримки бізнесу: «Доступні кредити 5-7-9%», портфельні гарантії, гранти на розвиток переробки, садівництва, ягідництва та інші інструменти.
Протягом трьох років передбачається інвестування 581 млрд грн у 12 ключових секторів публічного інвестування — від енергетики та транспорту до цифровізації, охорони здоров’я й правопорядку. Очікується, що активізація відновлення і дерегуляція сприятимуть поверненню трудових мігрантів і стимулюванню економічної активності всередині країни.
Окремо вказано, що фіскальний простір у розмірі майже 900 млрд грн дозволить спрямовувати кошти на підтримку ветеранів, соціальні програми, розвиток підприємництва й заохочення народжуваності. Як підкреслює Леся Забуранна, Бюджетна декларація — це не лише про бюджетну дисципліну, а й про дорожню карту перемоги, що окреслює шлях України до сталого розвитку та повноцінної інтеграції в ЄС. Вона об’єднує фінансову логіку з політичним баченням, амбіціями відбудови і захистом кожного громадянина в умовах історичного виклику.
Вікторія Чирва
Image by martaposemuckel from Pixabay