24 червня 2025 року. У травні держава отримала 21,7 млрд грн податку на додану вартість — трохи менше, ніж очікувалося. План виконано на 93,4%, і це перший випадок з початку року, коли податкові надходження не дотягнули до прогнозів. Утім, у Податковій службі кажуть: причин для занепокоєння немає, і така динаміка цілком пояснювана.
Серед головних чинників — рекордне відшкодування ПДВ бізнесу. У травні компаніям повернули 15,5 млрд грн — на 2,5 млрд більше за звичайний рівень.
Ще одна причина – зростання імпорту. Воно збільшує податковий кредит, що зменшує потребу сплачувати ПДВ із внутрішнього виробництва. Якщо додати до цього сезонне «просідання» економіки, менше перевезень і наслідки бойових дій у промисловості — травнева статистика стає більш зрозумілою.
Втім, загальна картина залишається позитивною. За перші п’ять місяців року до бюджету надійшло 134,4 млрд грн ПДВ – на 11,7 млрд більше за план. Це на 9,5% перевищує очікування і майже на 20% більше, ніж за той самий період 2024 року.
Втім, травневе зниження надходжень — лише частина ширшої картини: водночас у системі накопичуються затримки з поверненням ПДВ бізнесу. Тож недобір ПДВ у травні і накопичення заборгованості з його відшкодування — це симптоми одного процесу: державі дедалі складніше балансувати між доходами бюджету та своїми зобовʼязаннями перед бізнесом. Ще на початку червня міністр фінансів Сергій Марченко заявив: уряд розраховує отримати додатково близько 100 млрд грн завдяки перевиконанню плану податкових надходжень. За його словами, ці гроші критично необхідні для покриття зростаючих витрат на оборону. Тож як податкова, так і митниця залишаються під тиском: плани мають виконуватися з надлишком.
Але на тлі таких очікувань у парламенті з’явилися підозри: мовляв, ДПС навмисно затягує повернення ПДВ бізнесу, аби на папері показати кращі бюджетні надходження. У результаті, за даними народних депутатів, обсяг невідшкодованого ПДВ сягнув понад 30 млрд грн. Бізнес також відзначив, що ця проблема набуває системного характеру: сума затримок лише за травень зросла майже на 4 млрд грн.
Тодішній керівник Державної податкової служби Руслан Кравченко спробував зняти ці звинувачення. За його словами, збільшення невідшкодованих сум пов’язане не з маніпуляціями, а з тим, що бізнес активніше подає заявки на відшкодування, що у свою чергу вимагає більше часу на їхню верифікацію. У ДПС зазначають: цьогоріч їх обсяг зріс майже на третину. Причиною цього, на думку експертів, могло стати пожвавлення експорту перед очікуваними обмеженнями з боку ЄС.
Водночас депутати та підприємці підозрюють інше: мовляв, ДПС та казначейство свідомо притримують кошти, щоб покращити показники виконання бюджету.
Накладається на це й загальне бюджетне навантаження через потреби оборони: частина експертів вказує на дефіцит ресурсів, який держава покриває всіма можливими засобами, зокрема й шляхом затримок із відшкодування. До технічних причин затримок також належать збільшення кількості перевірок, невиконання рішень судів та збої в роботі казначейства.
Для розв’язання цієї проблеми бізнес та експерти пропонують низку рішень. Серед них — відновлення публічного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ, запровадження щомісячної звітності ДПС і Мінфіну перед парламентом, а також створення механізму досудового оскарження відмов. Бізнес-асоціації визнають, що до завершення війни розв’язати проблему повністю буде складно, однак перші позитивні зміни можливі за умови прозорості, політичної волі та регулярного громадського контролю.
Вікторія Чирва
Image by Steve Buissinne from Pixabay