20 червня 2025 року. Верховна Рада ухвалила законопроект, що змінює правила залучення приватного капіталу через механізми публічно-приватного партнерства (ППП). Уряд очікує, що завдяки новим нормам протягом кількох найближчих років у проекти залучать до $1 млрд інвестицій.
Як зазначають ініціатори закону, документ відкриває реальні можливості для відновлення громад, які зазнали руйнувань внаслідок бойових дій, і закладає сучасну правову основу для розвитку ППП. Завдяки йому можна буде поєднувати приватні інвестиції й грантову допомогу міжнародних донорів для фінансування будівництва або реконструкції державних і комунальних об’єктів. Особливо важливо, що відтепер реалізовувати такі ініціативи можна не лише на національному, а й на місцевому рівні: об’єднані територіальні громади, невеликі міста і села отримають змогу запускати партнерства із бізнесом чи донорами швидше й без надмірної бюрократії.
До потенційних напрямків, де очікується залучення інвестицій, належать морські порти, медичні установи, об’єкти комунальної інфраструктури, а також будівництво платних доріг, що раніше було неможливим без чіткої законодавчої бази. Крім того, в переліку можливих ППП — реабілітаційні центри, дитячі садки, доступне житло, модернізація вокзалів (наприклад, проекти «Укрзалізниці») та відновлення електромереж, якими займається «Укренерго».
Окремо варто відзначити запровадження гібридної моделі фінансування, яка передбачає поєднання бюджетних коштів, міжнародних грантів та приватного капіталу. Це дає змогу реалізовувати проекти дешевше для держави, швидше — для громад, і безпечніше — для інвесторів.
Значним нововведенням стало й те, що малі громади тепер можуть запускати свої ініціативи без дороговартісних техніко-економічних обґрунтувань — достатньо концепції. Під час дії воєнного стану і протягом семи років після його завершення діятиме спрощений порядок для відбудовчих проєктів у галузях охорони здоров’я, енергетики, транспорту, освіти та соціальних послуг — незалежно від обсягу та масштабу робіт.
Влада сподівається, що завдяки новому закону вдасться швидше запустити відновлення критичної інфраструктури з широким залученням приватного сектора.
За словами першої віце-прем’єрки Юлії Свириденко, новий закон є проривом для інвестиційної стратегії відновлення України.
«Це означає, що інфраструктура в Україні більше не буде будуватися чи відновлюватися виключно «з державного бюджету». Натомість ми тепер відповідаємо світовим стандартам: реалізуємо проекти у партнерстві з бізнесом та міжнародними донорами через надійні рамки ДПП.
Завдяки цій реформі ми очікуємо, що ДПП нарешті масштабуватимуться, потенційно розблокувавши до 1 мільярда доларів інвестицій протягом наступних кількох років. Пріоритетні сектори включають порти, лікарні та муніципальну інфраструктуру», – зазначила чиновниця.
Також Свириденко звернула увагу, що документ передбачає узгодження понад 30 галузевих законів — що дозволяє впроваджувати державно-приватне партнерство у раніше обмежених сферах, таких як охорона здоров’я, освіта, культура, транспорт та житло.
Один з авторів законопроекту, голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха акцентував увагу на тому, що завдяки закону реалізація проектів державно-приватного партнерства можлива й на локальному рівні: об’єднані громади, малі міста та села зможуть швидше запускати ініціативи у співпраці з бізнесом або міжнародними донорами.
«Закон запроваджує електронні конкурентні процедури, спрощення для малих проектів (вартістю до 5,5 млн євро), гармонізацію з європейськими стандартами та узгодження з чинним концесійним законодавством. Він також передбачає можливість використання зовнішньої донорської підтримки, що особливо актуально для проектів на деокупованих чи зруйнованих територіях. Це не просто інвестиційна реформа — це інструмент швидкого запуску відбудови там, де це потрібно найбільше», – заявив депутат.
За його словами, ухвалення закону – це важливий сигнал міжнародним партнерам. І на Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі Україна матиме змогу представити не лише стратегічні плани, а й дієву законодавчу основу для їхньої реалізації через співпрацю з приватним сектором.
Вікторія Чирва