18 червня 2025 року. Верховна Рада ухвалила законопроект №13271-1, який формально мав на меті підвищити відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. Однак антикорупційна спільнота вважає, що попри задекларовану мету, ухвалені норми радше послаблюють антикорупційні механізми, ніж посилюють їх.
Автором законопроєкту є Олександр Ткаченко, серед співавторів — низка народних депутатів від “Слуги народу” і колишньої ОПЗЖ, частина з яких фігурує у гучних розслідуваннях. На їхню думку, зміни, зазначені у законопроекті, додадуть довіри громадян до антикорупційної політики і знімуть зайвий бюрократичний тягар — наприклад, убезпечать НАЗК від надмірного втручання у приватне життя декларантів. Також, за їхніми словами, нові законодавчі норми призведуть до упорядкування компетенцій правоохоронців: розмежування справ між НАБУ, ДБР та БЕБ має розвантажити Бюро й дозволить сфокусуватися на більш масштабних випадках корупції.
Одна з ключових змін закону — підвищення порогів відповідальності за недостовірне декларування. Відтепер кримінальна відповідальність настає лише у разі, якщо сума неправдивих даних у декларації перевищує 2,27 млн грн (раніше було 1,5 млн грн). Адміністративна відповідальність застосовується з порога в 454 тис. грн (було 302 тис. грн). У НАБУ пояснюють зміну інфляцією та девальвацією гривні. Проте експерти попереджають, що збільшення цих порогів фактично ускладнить притягнення посадовців до відповідальності за брехню в деклараціях.
Закон також знижує поріг для відкриття справ за незаконне збагачення — з 9,84 млн грн до 9,08 млн грн. Це подається як посилення контролю, однак антикорупційні органи зазначають, що в результаті ці зміни можуть звузити можливості для цивільної конфіскації — інструменту, який дозволяє державі оперативно вилучати незаконно набуте майно без потреби доводити злочин у кримінальному процесі. Якщо раніше ця норма могла застосовуватись до майна з необґрунтованим походженням вартістю менш ніж 9,8 млн грн, то після зниження порогу для кримінальної відповідальності до 9,08 млн грн частина справ може не підпадати під жоден з механізмів — ні кримінальний, ні цивільний. Це послаблює спроможність держави повертати незаконні активи.
Окремий блок зауважень стосується звуження повноважень НАБУ. Закон передбачає, що відтепер детективи бюро зможуть розслідувати корупційні злочини лише у випадках, коли сума збитків перевищує 15,14 млн грн. Справи на менші суми автоматично відходитимуть до ДБР, яке, на думку експертів, менш незалежне від Офісу президента. Це, на думку експертів, створює лазівку для уникнення покарання топпосадовцями.
Крім того, законопроєкт встановлює ще два додаткові пороги для НАБУ: для корупційних злочинів — від 3 млн грн, для інших службових — від 9 млн грн. Це означає, що значна частина справ щодо топпосадовців із меншими сумами збитків не буде належати до юрисдикції НАБУ.
Ще одна суперечлива норма — обмеження моніторингу способу життя чиновників. Відтепер Нацагентство з питань запобігання корупції зможе перевіряти лише майно, набуте під час перебування на посаді. Все, що задекларовано до чи після — не підлягатиме перевірці, навіть якщо очевидно, що воно не відповідає доходам особи. Також заборонено перевіряти майно, оформлене на третіх осіб.
Таким чином, створюється легальна можливість для посадовців задекларувати вигадані активи до вступу на посаду, а після звільнення — вивести реальні кошти й уникнути перевірки. Це, за оцінкою ЦПК, зводить нанівець сенс моніторингу способу життя.
Крім того, нові правила обмежують військові формування у праві призивати на службу осіб, обвинувачених у тяжких корупційних злочинах, якщо справу вже передано до суду. Водночас дозволяється зупиняти провадження проти мобілізованих військових лише за умови, що їхня участь у суді неможлива навіть дистанційно.
Антикорупційні активісти наполягають, що цей документ є спробою легалізувати награбоване, уникнути відповідальності після звільнення з посади й суттєво послабити можливості держави боротися з корупцією у вищих ешелонах влади.
У Transparency International Ukraine натомість вважають, що попри очевидні недоліки, законопроект несе і певні позитивні сигнали. Зокрема, організація підтримує встановлення чітких строків зберігання інформації у Реєстрі корупціонерів, а також обмеження надмірного втручання в приватне життя декларантів, за умови забезпечення балансу з інтересами суспільства.