17 червня 2025 року. Верховна Рада проголосувала за призначення голови ДПС Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Це вже четвертий генеральний прокурор за каденцію Володимира Зеленського. Опозиція вважає його лояльним до команди президента, особливо – до заступника голови Офісу президента Олега Татарова.
Нагадаємо, упродовж майже 8 місяців в Україні не було повноцінного генерального прокурора: після звільнення Андрія Костіна у жовтні 2024 року його обов’язки виконував перший заступник Олексій Хоменко. Хоча і його повноваження спливли ще у грудні 2024 року: за законом виконувати обов’язки генпрокурора можна лише протягом місяця.
Руслану Кравченку 35 років, він наймолодший генеральний прокурор за всю історію України. Родом із Сєвєродонецька, має вищу юридичну освіту, і майже все своє кар’єрне життя провів в органах прокуратури.
У 2017 році став широко відомим завдяки справі Віктора Януковича — саме Кравченко представляв обвинувачення в резонансному процесі про державну зраду. Попри критику за вибір процедури заочного засудження, вирок у тій справі став символічною перемогою прокуратури над старим режимом. Це зробило ім’я Кравченка відомим навіть поза професійним середовищем, а його самого — обличчям «нового покоління» прокурорів.
Після цього кар’єра пішла вгору. Він працював у Київській обласній прокуратурі, а згодом спробував перейти на ще вищий рівень — брав участь у конкурсі на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а потім подався і на голову НАБУ. Однак під час подання на цей конкурс з’ясувалися не дуже приємні деталі його біографії.
Громадська рада доброчесності заявила про сумнівне походження статків, зокрема квартиру вартістю понад 2 мільйони гривень, записану на дружину, а також про ймовірні зв’язки із радикальними середовищами, зокрема сторінку у Facebook із підписками на антисемітські спільноти. Сам Кравченко тоді всі звинувачення спростовував, пояснюючи, що родинні документи були втрачені під час бойових дій, а акаунт у соцмережах — фейковий.
У квітні 2023 року Руслана Кравченка несподівано для багатьох призначили головою Київської обласної військової адміністрації. Там він працював майже півтора року, а вже в грудні 2024-го був переведений на іншу ключову посаду — очолив Державну податкову службу. Тоді опоненти звертали увагу, що Кравченко раніше не мав фахового досвіду в системі оподаткування чи податкових органах, більше того, був призначений прямим рішенням уряду, а не через відкритий конкурс, як зазвичай відбувається на подібних посадах. Тоді подейкували, що призначенням Кравченка Офіс президента хотів послабити вплив на податкову службу Данила Гетманцева і посилити власний вплив. Що додатково підкреслювало політичний характер такого призначення.
Прихід Руслана Кравченка на посаду генпрокурора також вважають політичним рішенням. Українські ЗМІ стверджують, що призначення Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора лобіював заступник голови Офісу президента Олег Татаров, котрий вважається куратором правоохоронної сфери в ОП.
Тому в опозиції переконані, що вибір президента не випадковий: Руслан Кравченко відомий як прокурор, який «посадив Януковича», і у владі розраховують, що першим його кроком на посаді генерального прокурора буде «посадити Порошенка».
Втім, перед голосуванням у Верховній Раді Руслан Кравченко пообіцяв не відкривати справи через політичні мотиви та бути політично незалежним, а також відновити довіру до прокуратури.
Вікторія Чирва
Image by Mustafa shehadeh from Pixabay