10 червня 2025 року. Уряд України планує переглянути бюджет: на фінансування Сил оборони не вистачає близько 400 млрд грн. Де їх шукати та чи вдасться уникнути чергового підвищення податків?
Попри всі зусилля уряду та міжнародну підтримку, Україна знову стикається з масштабним дефіцитом бюджету, спричиненим війною. Ресурси на війну тануть швидше, ніж їх вдається залучати. У січні-квітні 2025 року вже було витрачено понад половину річного обсягу грошового забезпечення для Збройних сил. При цьому частину призначених на другу половину року коштів Міноборони вже використало наперед, аби закупити озброєння на тлі затримок з американською військовою допомогою.
Міністр фінансів Сергій Марченко визнає: додаткове фінансування для армії необхідне негайно. Йдеться не лише про боєприпаси, а й про забезпечення виплат військовослужбовцям. Саме тому уряд планує внести до Верховної Ради масштабні поправки до бюджету. Спочатку розглядали варіант поетапного збільшення видатків — спершу на 200 млрд грн, потім ще на стільки ж ближче до зими. Але від цієї ідеї відмовилися, бо відкладати вже нічого.
У 2024 році державі також критично бракувало фінансування для забезпечення оборони — дефіцит сягав приблизно 500 мільярдів гривень. Щоб частково компенсувати нестачу коштів, влада вдалася до фіскальних заходів: парламент підвищив військовий збір із 1,5% до 5% та розширив його дію на фізичних осіб-підприємців. До того ж народні депутати ухвалили рішення повторно обкласти податком прибутки банків, причому за ставкою 50% заднім числом.
Однак навіть помірне зростання податкового навантаження стало політично чутливим кроком. Законопроєкт довго залишався без підпису президента Володимира Зеленського, що затягнуло його набуття чинності і, як наслідок, зменшило обсяг додаткових надходжень до бюджету в порівнянні з початковими очікуваннями.
Зараз до такого сценарію повертатися не хочуть: бізнес не сприйме додаткового фіскального навантаження, отже, у парламенте не знайдеться голосів щоб проголосувати за неї. Сам Марченко теж стверджує, що підвищення податків не планується. Щоб профінансувати оборону, Мінфін розраховує на три джерела: внутрішні запозичення (через облігації внутрішньої держпозики), перевиконання плану податкових надходжень та часткову детінізацію економіки. Найбільшу ставку роблять на банки: тільки вони можуть без адміністративного тиску забезпечити до 200 млрд грн у другому півріччі. Ще 30–50 млрд грн можна мобілізувати з залишків на рахунках місцевих бюджетів.
Податкова служба, за оцінками експертів, здатна зібрати до 100 млрд грн понад заплановане — за умови збереження нинішньої динаміки розвитку економіки. Але ризики великі: попри позитивну динаміку у першій половині року, збереження темпів — не гарантоване. Тим паче, що до цієї суми вже закладено певну економію на ВВП-варантах (близько 20 млрд грн) та надходження від Великої Британії під заморожені активи РФ (орієнтовно 100 млрд грн).
В уряді наголошують на головній проблемі: ресурси, що надходять — одноразові, а потреби армії — постійні. Саме тому вже зараз аналітики попереджають: наступного року ситуація буде ще напруженішою. За оцінками Київської школи економіки та Інституту економічних досліджень, у 2026 році непокритий дефіцит бюджету може перевищити 1 трлн грн. Йдеться не лише про армію, а й про цивільні витрати, які досі фінансуються переважно за рахунок міжнародних програм, як-от Ukraine Facility від ЄС чи кредиту G7 на 50 млрд доларів.
У самому Мінфіні визнають, що 2026-й стане найскладнішим роком для бюджетної архітектури. «Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Мова йде про сотні мільярдів гривень менше видатків порівняно з тим бюджетом, який ми зараз маємо», — заявив Сергій Марченко під час нещодавнього виступу в парламенті. Міністр також уточнив, що це лише базовий сценарій, а альтернативний передбачає продовження бойових дій упродовж усього 2026 року. У такому випадку ймовірність дефіциту в межах 1 трлн грн стає ще вищою.
Водночас українська влада шукає нетипові способи розв’язати фінансову кризу. Один із варіантів — часткове перекладання тягаря фінансування ЗСУ на Євросоюз. Про це відкрито заявив президент Зеленський ще навесні в інтерв’ю Time. Мовляв, українська армія — це захист не лише для України, а для всієї Європи. Міністр фінансів Сергій Марченко пішов далі: запропонував ЄС інтегрувати українські оборонні витрати до своєї системи безпеки, з можливістю враховувати їх у межах НАТОвських зобов’язань.
Попри значний брак коштів, Кабмін продовжує фінансувати на програму «Національний кешбек»: наприкінці травня на це було виділено 2,4 млрд грн. Це рішення так обурило народних депутатів, що у парламенті зареєстровано постанову про звільнення міністра фінансів Сергія Марченка. Окрім власне популістських рішень на кшталт фінансування «Національного кешбеку», «Телемарафону» та виплат «тисячі Зеленського» міністру закидають провал митної реформи.
Втім, економічні експерти застерігають від перебільшення впливу дрібних програм, таких як “Національний кешбек”. Вони вважають, що їхній внесок у загальну фінансову архітектуру бюджету — несуттєвий, але суспільна реакція на них — гостра, особливо на тлі загальних повідомлень про нестачу коштів.
Економісти вважають, що у пошуку додаткових коштів державі варто більше працювати над розкриттям економічного потенціалу всередині країни, а не над підвищенням фіскального тиску. Зокрема, одним із найбільш реалістичних способів збільшення доходів вони називають детінізацію митниці та малого бізнесу. Ймовірно, держава посилюватиме фіскальну дисципліну в цьому напрямі — але без нових формальних підвищень ставок.
Ще один напрям, який пропонують фахівці для наповнення бюджету — активізація оборонної промисловості. Участь українських виробників у міжнародних замовленнях, нові контракти з партнерами (наприклад, Німеччиною) та загальне розширення виробничої бази можуть дати економіці поштовх і водночас забезпечити ресурс для армії.
Вікторія Чирва
Image by Sandra Gabriel from Pixabay