5 червня 2025 року. В Україні стартує важлива реформа, яка може істотно змінити уявлення про роботу на державній службі. Президент Володимир Зеленський підписав закон, що запускає нову систему оплати праці для держслужбовців. Ідея проста: зарплати в державному секторі мають бути не абстрактними чи «якими вийде», а зрозумілими, чесними й конкурентними — такими, які дозволять залучити до служби кваліфікованих фахівців.
Ключова новація — прив’язка зарплат до ринку. Тепер бухгалтери на держслужбі будуть отримувати не знеособлено, “як усі держслужбовці”, а відповідно до рівня зарплат бухгалтерів на ринку. Те саме — з юристами, HR-ами, IT-фахівцями. Як стверджують у Національному агентстві з питань державної служби, держава хоче перестати програвати конкуренцію приватному сектору за людей.
Чому це важливо? Бо сьогоднішній держапарат часто недоукомплектований, особливо в регіонах і на складних напрямах. Низькі зарплати, складні умови, відсутність гнучкої системи — усе це не приваблює молодих і мотивованих фахівців. А без нових людей, без фахівців, здатних управляти реформами, цифровізувати процеси, працювати із західними партнерами, державна машина буквально буксує.
Що пропонується у законі? Документ запускає класифікацію посад і чітку структуру зарплат. Оплата праці буде складатися з двох частин — сталої і змінної.
Стала частина — це посадовий оклад, надбавка за вислугу років і ранг. Наприклад, з 1 січня 2026 року жоден оклад не може бути нижчим, ніж 2,5 прожиткових мінімуми. За кожен рік стажу держслужбовець отримуватиме +2% до зарплати (але не більше 30%). Надбавки за ранг збережуться, їхній розмір встановить Кабмін.
Змінна частина — це премії. Місячна — максимум 30% від окладу, квартальна — до 90%, а також премія за річне оцінювання. Ще є грошова допомога до відпустки, матеріальна підтримка на вирішення побутових питань — усе це збережеться.
Крім того, у період воєнного стану або одразу після нього, на окремих територіях можуть діяти спеціальні коригуючі коефіцієнти — щоб не було дисбалансу між регіонами.
У Національній агенції з питань державної служби переконані, що нова система має зробити державну службу зрозумілішою для самих службовців і привабливішою для фахівців із ринку. Держава більше не хоче бути «роботодавцем за залишковим принципом», де працюють лише ті, хто не знайшов себе в іншому місці. Натомість ідея така: держава має стати ефективним менеджером, здатним залучити сильних людей — як у фінансах, так і в IT, освіті, соціальній сфері, управлінні.
Якщо у питанні конкурентних зарплат для державних службовців справа зрушила з мертвої точки, то ще одна частина реформи державної служби – обмеження спеціальних пенсій для прокурорів та силовиків – пробуксовує. Проблема справді актуальна: за інформацією Міністерства соціальної політики, щорічні витрати держави на спецпенсії становлять близько 120 мільярдів гривень. Загалом таких пенсіонерів — майже 160 тисяч, із яких приблизно 77 тисяч — це представники правоохоронних і силових структур.
15 квітня Верховна Рада з другої спроби схвалила у першому читанні законопроект про обмеження спецпенсій для силовиків. Він вносить низку новацій, зокрема:
- право на пенсію за вислугу років прокурори зможуть отримати лише після звільнення з органів прокуратури;
- перерахунок пенсій силовикам і працівникам прокуратури має здійснюватися з урахуванням зростання середніх доходів та інфляції;
- будь-які зміни у пенсійному забезпеченні можуть вноситися лише окремим законом, який змінює закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Однак друге читання та ухвалення в цілому відповідного законопроекту – під питанням: профільний Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відмовився схвалити його для розгляду.
«Ми очікували позитивного розгляду питання на засіданні профільного Комітету та його подальшого голосування в другому читанні. На жаль, кланова система далі опирається. Попри те, що керівництво Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів виступало з підтримкою законопроєкту, рішення не було прийняте», – заявив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, «опір з боку прокурорської спільноти та деяких депутатів, які їх підтримують, виявився шаленим». Однак він висловив сподівання, що вже найближчим часом документ буде винесений на розгляд Верховної Ради і проголосований.
Вікторія Чирва
Image by Engin Akyurt from Pixabay