4 червня 2025 року. Верховна Рада планує найближчим часом ухвалити законопроект щодо реформи Агентства з розшуку та управління активами (АРМА), яка дасть змогу залучити мільярди гривень в межах програми Ukraine Facility. За планом проект закону мав бути ухвалений ще до кінця березня, натомість президент вніс альтернативний документ.
У проекті №12374-д, який п’ятий місяць не може проголосувати Верховна Рада, йдеться про реформування не лише процедури управління арештованим майном, але й принципів відбору голови агентства та проведення незалежного аудиту. Зокрема, документ пропонує змінити підхід до добору управителів арештованих активів, запровадивши двоетапну процедуру: спочатку — відбір до переліку кваліфікованих претендентів, а далі — електронний аукціон на Prozorro серед цього пулу. Новий підхід застосовуватиметься для так званих «простих» активів — авто, квартир тощо.
Всі ці пункти включені до дорожньої карти Ukraine Facility — цього року Україна очікує отримати за програмою €12,5 млрд.
Однак президент також подав на розгляд Ради власний, невідкладний законопроект №13268. Попри те, що він не пропонує повноцінної реформи, а зосереджується винятково на питанні управління конфіскованими російськими активами, цей варіант антикорупційний комітет Ради також рекомендував до розгляду у першому читанні.
Фахівці вважають, що президентський закон лише деталізує механізми управління російськими активами. Найважливіше нововведення — це заборона повертати такі активи попереднім власникам навіть у разі зняття арешту, якщо йдеться про фізичних або юридичних осіб із часткою російського капіталу 10% і більше. Крім того, пропонується можливість передавати в управління таке майно без погодження з власником — подібну норму містить і депутатський законопроект.
Ця тема неоднозначно сприймається в експертному та депутатському середовищі. Наприклад, авторка депутатського законопроекту Анастасія Радіна вважає, що відсутність реформування агенції завдає істотних збитків державі. Депутатка нагадала, що за п’ять місяців 2025 року АРМА провела 73 конкурси на Prozorro, але уклала лише два договори з бізнесом. За два роки таких угод – 13, які дали лише 10% доходу. Основну частину надходжень (90%) забезпечили чотири рішення уряду про передачу активів держкомпаніям напряму, практично без участі АРМА.
Крім того, вона наголошує, що непрозорі та ризиковані умови управління конфіскованими активами відлякують бізнес, адже інформацію про дохідність агентство не розкриває, а ризик зняття арешту до отримання прибутку — високий.
Ще одна претензія Радіної до АРМА – затягування процесів, під час якого активи псуються або перестають працювати на державу. За її словами, середній термін між арештом активу і конкурсом на Prozorro — 17 місяців. За цей час майно руйнується або залишається в користуванні попередніх власників. В якості прикладу депутатка назвала завод «Львівська ізоляторна компанія», який стояв без руху з серпня 2022 до січня 2025 року, втрачаючи ринки та виробничий потенціал.
Підсумовуючи, Анастасія Радіна підкреслила, що запропонований депутатський законопроект зобов’яже АРМА публікувати всю ключову інформацію про актив, формувати орієнтовний бізнес-план управління, проводити Prozorro-аукціони в залежності від складності активу та не приймати рішення одноосібно. В разі невдалого аукціону послуга управління буде закуповуватися напряму. Також буде встановлено строки для запуску конкурсів і скасовано узгодження з росіянами.
У свою чергу голова АРМА Олена Дума виступає проти депутатського законопроекту, вважаючи, що той може зашкодити антикорупційній і правоохоронній системам та порушує 14 статей Конституції. Крім того, вона наголошує, що загроза втрати фінансування ЄС в разі відсутності реформування агенції — це маніпуляція. На її думку, навколо теми реформи АРМА ведеться інформаційна кампанія, вигідна тим, хто хоче прикрити свої помилки й проштовхнути «популістські» зміни нібито під виглядом вимог ЄС. Дума нагадала, що АРМА вже була реформована у 2023 році, і додаткове законодавче втручання — «це лише спроба перекласти провину за інші прорахунки на ефективно працюючий орган».
Бізнес в цілому підтримує ухвалення законопроекту щодо реформування АРМА, однак просить його дещо допрацювати. Зокрема, Європейська Бізнес Асоціація наполягала на тому, щоб до закону включили норму про необхідність повторного оголошення конкурсів на управителів активів, якщо такі конкурси не були завершені до набрання чинності новими правилами. На думку бізнесу, впровадження змін без урахування цієї норми може поставити під загрозу прозорість та результативність управління арештованим майном у подальшому.
Ухвалити депутатський законопроект закликають і в коаліції RISE Ukraine, яка об’єднала громадських активістів, експертів, юристів тощо. На їхню думку, цей документ дозволяє впорядкувати ідентифікацію та облік активів, ефективніше управляти різними типами активів, зняти абсурдні обмеження щодо корпоративних прав, пов’язаних із Росією та підвищити прозорість та підзвітності АРМА.
«Від ефективного управління арештованими активами напряму залежить процес відновлення України. Наразі система дає можливість для зловживань і маніпуляцій — зокрема через те, що замість прозорих процедур санкційна конфіскація часто здійснюється через кримінальні арешти, без чіткої стратегії», – вважають в RISE Ukraine.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay