20 травня 2025 року. В Україні тривають дискусії щодо результатів першого туру президентських виборів у Польщі. Вибори в сусідній країні — важлива справа. Українські коментатори звертають увагу на високий рівень популярності правих сил, а також на певне посилення антиукраїнської риторики.
Експерт із міжнародних відносин Станіслав Желіховський зазначив, що дворічний виборчий цикл у Польщі добігає кінця, але зітхати з полегшенням ще зарано, адже багато що залежатиме від результатів президентських виборів.
«Якщо переможе кандидат від правлячого табору, це може стабілізувати ситуацію в Польщі й забезпечити передбачуваність політичного курсу. У разі перемоги кандидата від опозиції, тобто представника партії «Право і справедливість», виборчий цикл може отримати новий імпульс, адже очікується загострення політичної боротьби. У такому сценарії можливі дострокові парламентські вибори або зміни в коаліції», — вважає експерт. Він також наголосив, що попри загальну стабільність коаліції, яка підтримує Тшасковського, існує ризик внутрішніх конфліктів між партіями-партнерами.
Учасники дискусії не оминули теми російського впливу на президентські вибори в Польщі. На їхню думку, Польща залишається ключовою мішенню російської пропаганди, зокрема з огляду на її стратегічну роль як транзитної території для військової та гуманітарної допомоги Україні.
Директор Інституту світової політики Євген Магда нагадав про спроби російських спецслужб впливати на виборців через фейкові акаунти та пропаганду. На його думку, ці вибори стали своєрідним тестом на стійкість польського суспільства до зовнішніх впливів і гібридних атак.
Станіслав Желіховський підкреслив, що Росія уважно стежить за подіями в регіоні — не лише в Польщі, а й у Румунії, Молдові, Словаччині та Угорщині.
«Весь цей регіон — форпост західного світу. Якщо його вдасться розділити, Росія досягне своєї мети й відкриє собі шлях до Європи. Ми добре знаємо, чим це закінчується. Ніхто не хоче повернення російських чи радянських чобіт на європейський континент, ніхто не прагне десятиліть диктатури — ми вже це проходили», — сказав експерт.
У дискусії взяв участь польський журналіст Павел Боболович, керівник проєкту «Czarne Niebo», який уже багато років живе в Україні. Він зазначив, що вперше з 1990-х років не зміг проголосувати. Під час війни поляки, які перебувають в Україні, були позбавлені можливості голосувати на виборах президента РП.
Аналізуючи кампанію, Боболович звернув увагу на зростання негативних настроїв щодо іммігрантів, зокрема біженців з України.
Експерти погодилися, що найбільшим сюрпризом виборів стало високе схвалення кандидатів від правих сил, які висловлювали контроверсійні ідеї. Політики, що походять з «Конфедерації», разом отримали понад 20% голосів.
«Це виклик для Польщі й сигнал для України. Ці політики виступають проти інтеграції України до ЄС і НАТО, протидіють фінансовій підтримці біженців і нерідко поширюють риторику, вигідну для Росії», — заявив Боболович.
Під час дискусії українські експерти порушили тему, яка не стала предметом суперечок у першому турі президентських виборів у Польщі. Як зазначила заступниця директора Українського радіо Світлана Мялик, завдяки домовленостям між урядами України й Польщі, а також міністерствами культури обох країн було розпочато пошукові роботи та ексгумації в Пужниках.
«Саме тому ця тема поступово зникла з передвиборчого дискурсу — кандидати не змогли використати її у своїй риториці. Конфліктну тему почали вирішувати, і, на мою думку, рішення України піти назустріч Польщі й розпочати пошукові роботи було абсолютно правильним», — підкреслила журналістка.
Тема безпеки, на думку деяких експертів, була кандидатами висвітлена недостатньо чітко. Аналітик Центру політичних студій «Доктрина» Анатолій Курносов зазначив, що під час кампанії кандидати уникали розмов на тему ключових питань безпеки як у Польщі, так і в регіоні. За його словами, передвиборчі гасла здебільшого концентрувалися на соціальних і економічних питаннях. Курносов вважає це стратегічною помилкою, адже суспільство очікувало чітких відповідей щодо оборонної політики, особливо в контексті військових навчань «Захід 2025» поблизу кордонів Польщі й Білорусі.
На завершення експерти дійшли згоди, що Польща залишається, якщо не адвокатом України, то її ключовим союзником. Водночас вони побоюються, що внутрішні політичні суперечки можуть створити додаткові ризики для двосторонніх відносин.
Вікторія Чирва
Image by Clker-Free-Vector-Images from Pixabay