Охматдит отримав шанс на відбудову

Охматдит отримав шанс на відбудову

21 травня 2025 року. Через майже рік після ракетного обстрілу дитячої лікарні «Охматдит» знайшовся підрядник, який займеться її відбудовою. Те, що процес так затягнувся, не дивно: бізнес не поспішав брати участь у новому конкурсі через втрату довіри після скандалу.

Нагадаємо, у липні 2024 року російський ракетний удар влучив у київську дитячу лікарню «Охматдит», завдавши значних руйнувань. Після трагедії український бізнес, уряд Литви та фонд Говарда Баффета об’єднали зусилля й зібрали на відновлення закладу рекордну суму — 1,6 млрд грн. Цього було більш ніж достатньо для відбудови лікарні, адже, за попередніми висновками МОЗ, обсяг збитків склав приблизно 338 млн грн.

Однак у серпні розгорівся скандал, який відклав будівництво на довгі місяці. Благодійний фонд «Охматдит – здорове дитинство» оголосив переможцем конкурсу компанію «Буд-Технолоджі», яка запропонувала виконати роботи за 307 млн грн — це була третя за вартістю пропозиція серед 14 учасників. Більшість інших компаній подали дешевші заявки, деякі — майже вдвічі менші, але їхні пропозиції були проігноровані без пояснень. При цьому «Буд-Технолоджі» не надала достатніх підтверджень наявності необхідної техніки для виконання робіт, а її кошторис містив завищені ціни на окремі види послуг, що викликало обурення громадськості та донорів.

Додаткове занепокоєння викликали зв’язки компанії з політичними колами. «Буд-Технолоджі» входить до групи Sensar, яку пов’язують із забудовником Марком Марченком, наближеним до представників партії «Слуга народу». Хоча конкурс був організований як приватний, а не за процедурою публічних закупівель, відсутність прозорості та ігнорування дешевших і технічно обґрунтованих пропозицій підірвали довіру до процесу. Після хвилі критики результати конкурсу були скасовані, а МОЗ пообіцяло провести новий тендер через систему Prozorro.

Його було проведено з великим запізненням. Оголошення про спрощену закупівлю було оприлюднене пізно ввечері 5 травня, після 9-ї вечора. На подачу тендерної пропозиції учасникам надали лише дев’ять робочих днів.

Умови участі передбачали, що компанія повинна мати досвід встановлення вентильованих фасадів площею не менше 1000 квадратних метрів в межах одного контракту — навіть якщо він був реалізований лише на 80%. Крім того, договір мав бути укладений щодо об’єктів соціального призначення з найвищим рівнем відповідальності (СС3). Ще однією умовою була фінансова спроможність: учасник мав підтвердити або дохід за 2024 рік, або середньорічний дохід за останні три роки — на рівні щонайменше 50% від прогнозованої вартості тендера, тобто не менше 183,7 млн грн.

В результаті тендер було проведено 19 травня: участь у ньому взяли три претенденти: «Ріола-Модуль ЛТД», «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» та консорціум «ПБФ». Переможцем стала компанія «Ріола-Модуль ЛТД» з Вишгорода, яка запропонувала провести капітальний ремонт одного з корпусів за 292,99 млн грн — це на 20% менше, ніж було закладено в бюджет закупівлі. Цікаво, що ця ж компанія вже працювала над будівництвом «Охматдиту» в 2016 році.

ТОВ «Ріола-Модуль ЛТД» заснована у 1994 році. Засновником і керівником є Володимир Духович. Компанія спеціалізується на будівництві цивільних, комерційних та промислових об’єктів, а також на проєктуванні, термомодернізації будівель та оренді спецтехніки. Серед реалізованих проектів — новий корпус Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» у Києві, торговельно-розважальні центри Lavina Mall та Retroville, а також об’єкти для мережі гіпермаркетів NOVUS .

З 2016 року «Ріола-Модуль ЛТД» отримала державних замовлень на суму понад 5,88 млрд грн, зокрема від ДП «Укрмедпроектбуд» МОЗ України під час будівництва сучасного комплексу «Охматдиту» . Компанія також брала участь у модернізації виробничих потужностей ПрАТ «Ліктрави» та реконструкції об’єктів Ужгородського національного університету.

Ремонт «Охматдиту» має стартувати вже в червні, якщо компанія пройде остаточну перевірку. За умовами договору, роботи мають бути завершені до кінця року.

Вікторія Чирва
Image by fernando zhiminaicela from Pixabay

Facebook
Twitter
LinkedIn