23 травня 2025 року. 6 червня 2025 року закінчується дія тимчасових торговельних преференцій між Україною та Європейським Союзом, які дозволяли здійснювати експорт без обмежень за квотами і без сплати мит – так званий «митний безвіз». Нині українська сторона докладає зусиль, щоб мінімізувати наслідки завершення цих заходів і забезпечити максимально м’який перехід до нових торговельних правил з Європою.
Нагадаємо, ці пільги були введені у червні 2022 році як термінова економічна підтримка України після повномасштабного вторгнення РФ. Завдяки скасуванню всіх мит, квот і захисних заходів українські компанії отримали максимально відкритий доступ до ринку ЄС.
Ще до цього, в межах Угоди про асоціацію, більшість товарів з України — понад 98% — вже звільнялися від ввізного мита. Лише для 166 позицій діяли обмеження, зокрема для автотранспорту, алюмінію, скла, добрив, м’яса, риби та інших продуктів. Існували також кількісні квоти щодо окремих видів аграрної продукції — овочів, фруктів, зернових — обмежені як за обсягом, так і за ціною.
Втім, у 2022 році ці правила були тимчасово скасовані. Підприємці змогли експортувати без обмежень і додаткових зборів, однак разом із тим діяв механізм захисту внутрішнього ринку ЄС — система вхідних цін для 28 видів овочів і фруктів. Якщо ціна товару з України була нижчою за встановлений поріг, стягувалося додаткове мито.
Упродовж 2022–2023 років експорт під квотовані категорії значно зріс. За словами заступника міністра економіки Тараса Качки, лише за минулий рік до ЄС було вивезено таких товарів на 5,4 млрд євро. Основну частку становили зернові, м’ясо птиці, цукор. У 2024 році частка аграрної продукції в експорті до ЄС сягнула понад 51%, що вдвічі більше, ніж до війни.
Таке зростання викликало протести з боку фермерів з Польщі, Угорщини, Словаччини, які скаржились на демпінг з боку України. Особливо активними були польські аграрії, які влаштовували тривалі блокування на кордоні у 2023–2024 роках.
У відповідь Єврокомісія ввела запобіжні обмеження на імпорт чутливих категорій: м’яса птиці, яєць, меду, цукру, кукурудзи, вівса і круп. Якщо обсяг ввезення перевищував середній рівень минулих років, автоматично поверталися митні квоти.
Що чекає Україну після скасування митних пільг? На думку Тараса Качки, припинення митного безвізу не стане серйозним потрясінням для української економіки. Заступник міністра зазначив, що ключову роль цей режим відіграв у перший рік повномасштабної війни, коли Росія перекрила морські порти. “Тепер, коли експорт знову йде через наші морські ворота, питання транзиту через ЄС вже не стоїть так гостро. Тому й потреба в автономних пільгах нині не така критична”, — наголосив заступник міністра.
При цьому від зазначає, що формат зони вільної торгівлі, який діяв до літа 2022 року, не є найкращим для України.
“Режим вільної торгівлі залишається вигідним — мит на промислову продукцію немає, і вони не з’являться. Те саме стосується більшості сільськогосподарської продукції. Але ті товари, які є для нас найважливішими і водночас вразливими, отримували реальну підтримку саме завдяки автономним торговельним заходам. Вони не лише розширювали доступ до ринку ЄС, але й спрощували логістику”, — підсумував Качка.
Урядовці підрахували, що скасування митного безвізу загрожує втратою близько 2,9 млрд євро на рік, а вплив на зростання ВВП може бути негативним на рівні до -1 процентного пункту.
Голова фінансово-податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев наводить ще більші цифри: за його підрахунками, зміна торговельного режиму з ЄС може обійтися Україні у 3,5 млрд євро на рік. За його словами, найбільш проблемним стане новий формат квотування. Якщо раніше річна квота діяла суцільно, тепер її можуть розбити на 12 місячних частин. Це означає, що обмеження на безмитні поставки вмикатимуться щомісяця, іноді вже на третій або п’ятий день. Укладання контрактів у таких умовах стане значно складнішим.
До того ж, самі квоти планують суттєво зменшити. Найбільше, за словами Гетманцева, постраждають експортери кукурудзи — замість майже 11,2 млн тонн безмитного обсягу (використаного у 2023 році) вони можуть отримати лише 650 тис. тонн. По суті, вільна торгівля для цієї галузі зникне. Подібні скорочення стосуватимуться й цукру: квота може впасти з понад 262 тис. тонн до 40,7 тис. тонн, хоча у 2023 році Україна поставила в ЄС майже 300 тис. тонн солодкого продукту.
Гетманцев підкреслює, що такі зміни боляче вдарять по агросектору, для якого європейський ринок критично важливий. За підсумками 2023 року Україна стала третім найбільшим постачальником агропродукції до ЄС — після Бразилії та Великої Британії, випередивши США і Китай. Лише за рік український агроекспорт у Євросоюз приніс 13,1 млрд євро.
Наразі Україна сподівається домовитися про продовження митного безвізу або його новий формат. Переговори про перегляд статті 29 Угоди про асоціацію з ЄС тривають. Європейські партнери вже погодилися зберегти пільговий режим для українського чавуну та сталі. Крім того, Україна має діючі торговельні угоди з Великою Британією, Канадою, Ізраїлем та низкою європейських країн поза ЄС, що залишає простір для переорієнтації експорту і пошуку нових партнерів.
22 травня Європейська комісія затвердила перелік перехідних заходів, які замінять чинний режим автономних торговельних пільг для України. Як заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, ці заходи набудуть чинності 6 червня, одразу після завершення дії «торговельного безвізу».
У Єврокомісії підкреслюють, що зацікавлені не у щорічному продовженні тимчасових пільгових режимів, а у переході до довгострокових рішень в межах чинної Угоди про асоціацію. Саме тому зараз триває оновлення і перегляд положень ПВЗВТ – Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка функціонує між ЄС та Україною з 2016 року.