15 травня 2025 року. Законопроект про регулювання криптовалютного ринку, який мала розглядати Верховна Рада, вилучено з порядку денного. Що сталося та чи є перспективи його повернення на розгляд?
Документ, що мав запровадити правила регулювання ринку віртуальних активів та визначити податки на операції з криптовалютами, так і не потрапив до сесійної зали парламенту. Це при тому, що 24 квітня цей документ підтримав профільний фінансово-податковий комітет, а його голова Данило Гетманцев наголошував на необхідності якнайшвидшого ухвалення законопроекту, що входить до переліку зобов’язань перед МВФ.
Документ визначає правовий статус цифрових активів як цифрових об’єктів, що існують на основі блокчейн-технологій, регулює порядок їхнього обігу та встановлює податкові зобов’язання: податок на доходи фізичних осіб (18% після перехідного періоду) та військовий збір (5%). Також він передбачає обов’язкову авторизацію постачальників послуг, подання «білої книги» для публічних пропозицій і запроваджує механізми контролю за операціями з віртуальними активами, їхнього декларування та обов’язкову звітність для резидентів України.
Втім, проект закону так і не потрапив на розгляд Верховної Ради. За словами заступника голови комітету Ярослава Железняка, рішення було заблоковане на рівні Офісу президента України.
«Він зник із порядку денного не просто так. Його зняли після так званої зустрічі в Офісі президента, яку проводив особисто глава держави зі своїми заступниками, представниками фракції та головами комітетів. І конкретно цей пункт знімався з порядку денного особисто президентом. Це підтверджують багато моїх джерел, які були присутні на цій зустрічі», – стверджує депутат.
За його словами, ініціатором блокування законопроекту виступила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку НКЦПФР, зокрема — її голова Руслан Магомедов. Железняк заявляє, що він є другом глави Офісу президента Андрія Єрмака і має на нього певний вплив.
Справді, голова НКЦПФР Руслан Магомедов не приховує свого невдоволення щодо цього законопроекту. Саме нацкомісія направила перелік з 80 пропозицій щодо даного законопроекту. Серед ключових рекомендацій – закріплення статусу регулятора відповідно до стандартів MiCA та передачі контролю за ринком органу, що відповідає за ринки капіталу. Також Комісія наполягає на скасуванні автоматичного доступу емітентів і постачальників послуг (CASP) без авторизації в Україні, посиленні вимог до смартконтрактів та визначенні механізмів контролю над доступом до віртуальних активів. Крім того, НКЦПФР пропонує розширити застосування токенів у транзакціях обміну на товари та послуги, що нині не прописано у проекті.
Втім, Ярослав Железняк розкритикував аргументи Магомедова. Він нагадав, що раніше саме НКЦПФР блокувала ухвалення законопроекту про впровадження принципів IOSCO (міжнародні стандарти регулювання ринків цінних паперів, спрямовані на забезпечення прозорості, захисту інвесторів та запобігання маніпуляціям), що поставило під питання виділення Світовим банком траншу в $1,5 млрд. Що ж стосується можливості працювати без реєстрації, за словами Железняка, це абсолютно необхідно для залучення контрагентів і капіталу.
І сам депутат, і деякі його колеги вважають, що справжньою причиною блокування є бажання НКЦПФР стати єдиним регулятором ринку віртуальних активів, що наразі не передбачено законопроектом.
Тож майбутнє легалізації криптовалюти залишається під питанням. За словами Данила Гетманцева, законопроект залишається готовим до голосування і має підтримку серед депутатів. Мінцифри та Нацбанк також підтримують нинішню версію документа, але не мають повноважень коментувати ситуацію публічно. Водночас НКЦПФР продовжує блокувати його винесення до зали парламенту. Чи повернеться законопроект на розгляд Ради – залежить від того, чи вдасться врегулювати конфлікт між його авторами та НКЦПФР. В іншому разі документ може залишитися заблокованим надовго.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay