24 березня 2025 року. Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про передачу 49,5% акцій ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Це рішення ухвалено в межах кримінального провадження щодо колишнього народного депутата Костянтина Жеваго.
Акції було передано після арешту активів, які, за даними слідства, належать бізнесмену. Йдеться про корпоративні права, які раніше контролювалися структурами, афілійованими з Жеваго. Сам Полтавський ГЗК є найбільшим активом публічної компанії Ferrexpo. На сьогоднішній день він володіє найбільшими запасами залізняку в Європі. У 2024-му Ferrexpo, акції якої котируються на Лондонській фондовій біржі, збільшила дохід на 43,2%, до $933,3 млн. Чистий збиток скоротився на 41%, до $50 млн.
Передача активів до АРМА обґрунтовується правоохоронцями як процесуальний крок у межах розслідування. За інформацією Державного бюро розслідувань, активи мають ознаки походження з ймовірно завданої шкоди державі та можуть бути використані для майбутнього відшкодування.
ДБР підкреслює, що арешт і передача частки Полтавського ГЗК — це стандартна практика відповідно до українського законодавства щодо управління арештованими активами. Представники влади прямо не говорять про націоналізацію, однак публічно заявляють про намір зберегти контроль над підприємством до завершення слідчих дій і можливого судового рішення.
Раніше повідомлялося, що бізнесмена Костянтина Жеваго підозрюють у причетності до розтрати 2,5 млрд грн (близько 113 млн доларів США) з банку «Фінанси та Кредит», який збанкрутував у 2015 році. За даними слідства, ці кошти було незаконно виведено через низку пов’язаних компаній. У 2019 році Жеваго оголошено в міжнародний розшук.
У 2022 році його затримали у Франції, однак згодом звільнили під заставу. У березні 2023 року суд у Франції відмовив Україні в екстрадиції Жеваго. Сам він відкидає всі обвинувачення. Паралельно тривають судові процеси, пов’язані із поверненням коштів кредиторам збанкрутілого банку.
Після передачі частки Полтавського ГЗК до АРМА Ferrexpo виступила з офіційною заявою, в якій наголосила, що дії української влади можуть розглядатися як порушення міжнародних зобов’язань. Ferrexpo посилається на дві міжнародні угоди про захист інвестицій — між Україною та Великою Британією (від 1993 року), а також між Україною та Швейцарією. Компанія стверджує, що дії української влади можуть порушувати зобов’язання щодо захисту інвестора від експропріації, дискримінації та непрозорих процедур.
Голова ради директорів Ferrexpo Лучіо Дженовезе в інтерв’ю Forbes заявив, що компанія має намір подати позов до міжнародного арбітражу — у Вашингтоні або Стокгольмі — якщо ситуацію не буде врегульовано протягом трьох місяців. Він зазначив, що судовий позов буде включати вимоги про компенсацію за втрату частки у бізнесі, якщо українська сторона не забезпечить повернення активу або не досягне врегулювання шляхом переговорів.
Згідно з процедурою, компанія має надіслати уряду офіційне повідомлення про виникнення інвестиційного спору. Якщо протягом трьох місяців сторони не досягнуть врегулювання шляхом переговорів, Ferrexpo отримає право подати позов до Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів (ICSID) у Вашингтоні або до Стокгольмського арбітражного інституту.
Ferrexpo також акцентує, що Полтавський ГЗК має стратегічне значення не лише для компанії, а й для української економіки загалом. У 2023 році підприємство залишалося одним із найбільших платників податків у регіоні. Компанія запевнила, що продовжує роботу в штатному режимі, незважаючи на ситуацію навколо зміни контролю над часткою акцій.
Також після передачі частки Полтавського ГЗК до АРМА Ferrexpo оприлюднила офіційне повідомлення для інвесторів на Лондонській фондовій біржі, де акції компанії перебувають у лістингу з 2007 року. У заяві компанія повідомила про «виникнення інвестиційного спору з державою Україна» та підкреслила, що розглядає можливість звернення до арбітражного розгляду відповідно до міжнародних угод про захист інвестицій.
Наразі це не дуже помітно відобразилося на курсі акцій компанії: не відбулося різкого падіння вартості, однак спостерігалося збільшення обсягів торгів. Аналітики зазначають, що інвестори уважно стежать за розвитком ситуації та очікують подальших офіційних дій компанії.
Наразі АРМА не взяла Полтавський ГОК в управління. Як пояснює голова Агенції Світлана Дума, ані цей актив, ані інші, не знайдуть свого управителя, допоки не буде схвалено законопроект №10069. Цей проект було зареєстровано у вересні 2023 році, і, як стверджують в АРМА, він має усунути прогалини в чинному законодавстві та дозволити ефективніше управляти арештованими активами, зокрема тими, що належать підсанкційним особам і пов’язані з державою-агресором — наразі для цього навіть потрібно отримати згоду власника.
Водночас Головне науково-експертне управління Верховної Ради надало зауваження до законопроєкту, а експерти з Transparency International Ukraine застерігають, що запропоновані зміни потребують більш чіткого юридичного формулювання, щоб уникнути зловживань і правових колізій при передачі та реалізації таких активів. Попри зауваження, профільний комітет з питань антикорупційної політики рекомендував Верховній Раді прийняти цей законопроект, тож наразі він очікує розгляду у парламенті.
Вікторія Чирва
Image by hainguyenrp from Pixabay