7 лютого 2025 року. В Україні посилилися розмови про можливість відновлення роботи аеропортів для цивільної авіації. Судячи із заяв керівників українських летовищ, вони технічно готові до відкриття неба. Але чи справді можуть відновитися польоти ще до завершення воєнного стану?
Приводом для актуалізації теми стали заяви генерального директора аеропорту «Бориспіль» Олексія Дубревського. За його словами, “Бориспіль” технічно готовий відновити прийом та відправку пасажирських літаків протягом місяця після відкриття повітряного простору України. Авіакомпанії також готові швидко відновити рейси, забезпечивши необхідні екіпажі та літаки.
Дубревський підкреслив, що Україна активно працює над створенням нової архітектури безпеки, яка дозволить відновити авіасполучення, і наразі ця робота виконана вже на 60–70%. Ця система передбачає створення спеціального координаційного центру для управління ризиками. До цього процесу залучені як українські, так і міжнародні експерти.
При цьому гендиректор «Борисполя» зазначив, що відкриттю аеропорту «Бориспіль» передуватиме відповідне рішення Державної авіаційної служби, а воно буде можливим лише за умови прийнятного рівня безпеки, зокрема належного функціонування системи протиповітряної оборони.
«Йти на ризик ніхто не буде. Ми не можемо ставити під загрозу життя пасажирів, екіпажів та персоналу. Відновлення польотів можливе лише за умови, що архітектура безпеки гарантуватиме захист як у повітрі, так і на землі», — наголосив Дубревський.
Страхові компанії також перебувають у режимі повною готовності. За словами старшого партнера страхової компанії Marsh McLennan Кріспіна Еллісона, до кінця січня 2025 року в Україні можуть відновити польоти з одного з аеропортів — Львова або Борисполя. При цьому він зазначив, що організувати страхове покриття для польотів буде простіше, якщо рейси виконуватимуть саме зі Львова.
Експерти зазначають, що для відновлення польотів Україна має переконати Європейське агентство з авіаційної безпеки (EASA), що польоти безпечні. Один із можливих варіантів — укладення угоди з Польщею, яка б гарантувала безпеку львівського аеропорту на час перельоту до кордону.
У самому аеропорту “Львів” підтверджують, що тривають процеси, пов’язані з відновленням польотів, але деталей поки не розкривають. Тим часом для персоналу проводять навчання, щоб зберегти професійні навички на випадок відкриття повітряного простору.
На думку спеціалістів, єдиний український аеропорт, який теоретично може відновити роботу ще під час війни, це летовище Ужгорода. За словами провідного наукового співробітника Державного музею авіації Валерія Романенка, цей аеропорт має унікальну особливість: його злітно-посадкова смуга частково заходить на територію Словаччини, яка є членом НАТО. Це створює потенційний стримувальний фактор для Росії, оскільки будь-який удар по летовищу може зачепити повітряний простір Альянсу.
Однак і ця опція залишається сумнівною: минулого року аеропорт «Ужгород» передано Міністерству внутрішніх справ для створення європейського хабу авіазабезпечення цивільного захисту. Це означає, що летовище буде використовуватися переважно для потреб Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших підрозділів МВС, а не для регулярних пасажирських рейсів.
Проблема в тому, що Ужгород дуже далеко: відстань від Києва 800 км, зі Сходу України – ще довше. Через це пасажирам може бути зручніше користуватися аеропортами сусідніх країн, таких як Польща, ніж долати значні відстані по Україні до обласного центру Закарпаття.
Попри оптимістичні заяви, більшість експертів все-таки налаштовані скептично і закликають враховувати численні ризики, пов’язані з потенційним відкриттям неба. Насамперед, йдеться про загрозу ракетних атак. Наприклад, балістична ракета “Кинджал” може долетіти до Львова за 7-8 хвилин, а до Києва ще швидше – за 5-6 хвилин. Це означає, що навіть якщо диспетчери встигнуть оголосити повітряну тривогу, пасажири не зможуть безпечно евакуюватися та тим більше – дійти до безпечного укриття.
Для забезпечення безпеки необхідно розгорнути потужні системи протиповітряної оборони (ППО), такі як комплекси Patriot. В Україні наразі є лише вісім таких комплексів, що недостатньо для покриття всіх потенційних цілей. Крім того, під час війни недоречно відтягувати ЗРК з важливих позицій для прикриття цивільних летовищ.
Отже, попри високу технічну готовність українських аеропортів до відновлення роботи, остаточне рішення залежить від безпекової ситуації, можливостей ППО та готовності авіакомпаній і страхових компаній до роботи в умовах воєнного стану.
Вікторія Чирва
Image by wal_172619 from Pixabay