Скандал ціною у 300 млрд

28 січня 2025 року. В Україні черговий скандал довкола оборонних закупівель: міністр оборони Рустем Умєров звільнив директорку Агенції оборонних закупівель Марину Безрукову. На її місце призначено Арсена Жумаділова, який керує ще однією закупівельною організацією «Державний оператор тилу». То хто ж буде розпоряджатися 305 млрд гривень, виділеними АОЗ на закупівлю озброєння для ЗСУ?

Отже, в чому суть претензій міністра оборони Умєрова до Безрукової? На його думку, вона не виконала поставлених завдань і створювала лише “медійний шум”. У зв’язку з цим було прийнято рішення не продовжувати контракт з нею та призначити на цю посаду Арсена Жумаділова, який очолює «Державний оператор тилу» (ДОТ). Сам Жумаділов з готовністю погодився поєднувати обидві керівні посади.

Втім, Безрукова не погодилася піти тихо: Наглядова рада АОЗ одноголосно проголосувала за продовженян контракту з нею. Однак МО скористалося правовою колізією, внесло зміни до статуту та призначило на посаду директора Арсена Жумаділова.

Нагадаємо, і Агенція оборонних закупівель (АОЗ), і Державний оператор тилу (ДОТ) займаються питаннями забезпечення потреб оборонного сектору України, але їхні функції та роль дещо різняться. АОЗ була створена як структура, що відповідає за централізовані оборонні закупівлі. Вона покликана забезпечувати прозорість, ефективність і відповідність міжнародним стандартам у закупівлях для оборонного сектору. У свою чергу ДОТ займається забезпеченням тилових потреб, таких як постачання продовольства, обмундирування, технічного забезпечення та інших послуг для Збройних Сил України.

Варто відзначити, що це не перша спроба міністра Умєрова звільнити Марину Безрукову, яка очолювала АОЗ майже рік: попередня спроба була у вересні, але тоді Умєрову довелося відступити під тиском міжнародних партнерів та антикорупційних органів. Головні публічні претензії Умєрова до Безрукової – звинувачення у політичних іграх, зривах контрактів і невиконанні ключових показників ефективності. На його думку, АОЗ під її керівництвом працювало повільно, перетворюючи закупівлі на “Амазон”. У 2024 році АОЗ уклала контракти на 100% бюджету (306 млрд грн), однак забезпечила постачання лише на 60% (180 млрд грн). Виробники, зокрема дронів, також критикують процеси закупівель за їхню бюрократичність, але зазначають, що це результат недосконалості всієї системи, а не лише провина керівниці.

Рішення про звільнення Безрукової та пов’язані скандали розкритикували антикорупційні організації, міжнародні партнери та посли G7. Вони вбачають у цьому знищення незалежної системи закупівель, яка була ключовим компонентом оборонної реформи. Аналітики наголошують, що ці події можуть послабити довіру до України на міжнародному рівні, особливо у критичний момент, коли країна потребує фінансової та військової підтримки.

Деякі експерти прямо звинуватили Умєрова у підігруванні Офісу президента. Наприклад, політолог Сергій Марченко вважає, що ОП зміщує акцент із руйнування незалежності Агенції оборонних закупівель (АОЗ) на оцінку ефективності її керівниці, Марини Безрукової. Нібито цей підхід дозволяє міністру оборони Умєрову забрати контроль над 300 мільярдами гривень, виділених на закупівлю озброєння. На думку Марченка, АОЗ забезпечує прозорість закупівель і є альтернативою корупційним практикам Міністерства оборони, посадовці якого неодноразово були замішані у зловживаннях. Експерт підкреслює, що знищення незалежності АОЗ означатиме повернення до ручного управління і корупційних потоків.

У свою чергу, директор Центру досліджень громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що в цій історії немає «однозначно позитивних або негативних героїв». За його словами, результати роботи Марини Безрукової, яка отримала значну підтримку від антикорупційного середовища та міжнародних партнерів, викликають питання.

Так, Кулик наголошує, що у звіті АОЗ міститься маніпуляція із цифрами та даними: у документі зазначається, що АОЗ вдалося знизити частку посередників у закупівлях до 12% і контрактувати 61% бюджету з українськими виробниками.

«Проте аналіз показує маніпуляції з цифрами: рахувалась кількість контрактів, а не суми. При цьому лише 60% бюджету 2024 року було реалізовано на поставки озброєння. Водночас військові не отримали значну частину критично важливих боєприпасів, а контракти з іноземними посередниками, такими як «Excalibur Army» і «BIEM», досягли десятків мільярдів гривень», – стверджує Кулик.

У свою чергу керівник KSE Тимофій Мілованов наголошує, що скандал вже вийшов на міжнародний рівень, і цей конфлікт підриває довіру міжнародних партнерів. За його словами, обидві сторони конфлікту мають свої аргументи, але доведення ситуації до абсурду шкодить іміджу України. Це дає ворогам, зокрема Росії, додаткові аргументи для підриву міжнародної підтримки.

Деякі експерти звертають увагу, що зміна керівництва АОЗ та методи її реалізації  створюють правову і корпоративну кризу. Одне з відкритих питань – чи зможе Жумаділов ефективно виконувати обов’язки на обох посадах. Аналітики зазначають, що така практика є нетиповою навіть у країнах із сильними оборонними системами, адже вимагає значних ресурсів, як організаційних, так і людських.

Вікторія Чирва
Image by WikiImages from Pixabay

Facebook
Twitter
LinkedIn