Російські пропагандисти під санкціями

22 січня 2025 року. Президент України Володимир Зеленський затвердив рішення РНБО про введення персональних санкцій проти низки політиків, діячів культури та журналістів, які працюють на користь Росії. Деякі фігуранти списку вже погрожують президенту судом.

У переліку РНБО – 18 прізвищ. Серед найвідоміших – чинний депутат Нестор Шуфрич та колишні парламентарі Євген Мураєв і Олег Волошин, які підозрюються у державній зраді. Також під санкції потрапив голова забороненої Компартії України Петро Симоненко, бізнесмен Костянтин Григоришин, журналістка проросійського ресурсу «Страна» Світлана Крюкова та інші.

«Ми блокуємо пропагандистів, які працюють на Росію, осіб, що перейшли на бік ворога, та тих, хто допомагає Росії продовжувати війну. Крім того, продовжуємо позбавляти державних нагород, адже Героями України можуть бути лише ті, хто по-справжньому присвятив своє життя нашій країні», – заявив Президент Зеленський, коментуючи підписання указу.

У додатку до указу зазначено, що серед застосованих санкцій є блокування активів, обмеження чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів і перевезень територією України, заборона виведення капіталів за кордон, припинення виконання економічних та фінансових зобов’язань, а також заборона операцій із цінними паперами, емітентами яких є особи, на яких накладено санкції.

Крім того, президентським указом передбачено позбавлення державних нагород кількох осіб. Серед них – Юрій Бойко, який, попри очевидні зв’язки з російськими можновладцями, досі мав звання Героя України – найвищої державної відзнаки в Україні. Якщо введені санкції накладені на 10 років, то позбавлення державних нагород – терміну дії не має.

Виникає логічне питання: що заважало позбавити одіозних політиків та діячів культури державних нагород раніше, не чекаючи три роки повномасштабної війни? Юристи стверджують, що раніше не було законодавчої можливості: позбавлення державних нагород за рішенням РНБО або суду стало можливим лише після ухвалення 20 листопада закону №11410.

Втім, деякі експерти сумніваються, що санкції на проросійських пропагандистів не можна було накласти раніше. Так, політолог Євген Магда припускає, що деякі з фігурантів санкційного списку могли бути заздалегідь попереджені про запровадження обмежень. Наприклад, колишній народний депутат Євген Мураєв незадовго до оголошення санкцій опублікував у Китаї відео із закликами до української армії «повставати проти влади» та пропозицією передати Україну під управління Китаю. На думку Магди, це було демонстрацією лояльності перед російськими кураторами.

Деякі фігуранти санкційного списку РНБО вважають накладені обмежені незрозумілими та безпідставними та планують позиватися до суду. Серед них – колишній мільярдер і російсько-український бізнесмен Костянтин Григоришин.

Санкції проти Григоришина, як і щодо інших фігурантів списку, передбачають серйозні обмеження: блокування активів, заборону торгівлі, транзиту ресурсів, польотів і перевезень територією України, а також зупинення економічних і фінансових зобов’язань на 10 років. Це стало значним ударом по бізнесу Григоришина, який і так значно постраждав за останні роки. Починаючи з 2014 року його активи здешевіли приблизно уп’ятеро: з $1,4 млрд у 2014 році до $275 млн у 2021-му.

Після початку повномасштабної війни Григоришин втратив значну частину своїх активів. Його «Луганське енергетичне об’єднання» залишилося на окупованій території, а ключовий об’єкт «Запоріжтрансформатор» у 2022 році було передано Міністерству оборони за рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача. За законом, держава має повернути цей актив або виплатити компенсацію після закінчення війни, проте сам бізнесмен сумнівається, що це станеться. На його думку, санкції були введені якраз для того, щоб не повертати йому підприємство та не виплачувати компенсацій.

Ще одна фігурантка санкційного списку – Світлана Крюкова, яка до 2022 року обіймала посаду першої заступниці головного редактора сайту «Страна.ua». Згідно з дослідженням Інституту масової інформації, у 2020 та 2021 роках “Страна.ua” була серед лідерів за кількістю антизахідних та проросійських матеріалів серед українських медіа. У серпні 2021 року Рада національної безпеки і оборони України запровадила санкції проти “Страна.ua” за протиправну діяльність, що призвело до блокування сайту на території України.

Після цього почали з’являтися різні «клони» цього сайту, на яких публікувалися не такі відверті проросійські матеріали, як раніше, але відчувався вплив російської пропаганди. Указом про введення персональних санкцій проти Крюкової також забороняється і функціонування нових медіа, які служили прикриттям нові сайти-прикриття для видання «Страна»: strana.news, ctrana.news, strana.ua, strana.one, strana.digital, strana.today, а також сторінок цього видання в соцмережах.

Крюкова, як і Григоришин, публічно заявили, що має намір оскаржувати санкції у судових інстанціях. Натомість Президент Зеленський анонсував, що незабаром будуть запроваджені нові санкції проти чергових проросійських діячів.

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn