15 січня 2025 року. У Верховній Раді зареєстровано постанову про звільнення міністра енергетики Германа Галущенка. З моменту його призначення у квітні 2021 року до нього накопичилося чимало претензій. Починаючи ігнорування вимог депутатів щодо звіту Міненерго, закінчуючи непрозорою політикою щодо добудови Хмельницької АЕС.
Під постановою про звільнення міністра підписалося 28 депутатів. Автором документа виступила народна депутатка Інна Совсун, яку підтримали ще 27 депутатів, зокрема з опозиційних фракцій «Голос» і «Європейська Солідарність», а також кілька представників «Слуги народу».
Конфлікт розгорівся після заяви прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про домовленість зі США щодо добудови блоків Хмельницької АЕС. Совсун стверджує, що посольства ЄС і США спростували свою причетність до цього проєкту та висловили занепокоєння: відповідний лист дипломати надіслали до енергетичного комітету Верховної Ради, до складу якого вона входить Совсун.
Міністр енергетики Герман Галущенко став на захист прем’єра. «Щодо думок представників середньої ланки Єврокомісії — Інно, шкода, що ви бігаєте по посольствах і зводите наклепи на нашу енергетику та державу», — заявив він. Галущенко також зазначив, що в Євросоюзі немає спільної позиції щодо атомної енергетики: Німеччина повністю від неї відмовилася, тоді як Франція забезпечує понад 70% своєї енергії за рахунок атомних станцій.
За планом «Енергоатома», третій і четвертий блоки ХАЕС мають бути збудовані із застосуванням двох російських реакторів, які вже понад 20 років зберігаються у Болгарії і можуть бути продані Україні. Совсун стверджує, що будівництво цих блоків обійдеться в 250 млрд грн, і за ці кошти можна було б звести 9 ГВт децентралізованої генерації, стійкішої до російських обстрілів.
Варто відзначити, що добудова енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції давно є предметом активних дискусій в Україні. Міністр енергетики Герман Галущенко виступає за добудову енергоблоків, аргументуючи це необхідністю зміцнення енергетичної безпеки України та збільшенням виробництва електроенергії. Він зазначає, що добудова третього блоку може бути завершена за 2,5–3 роки, а четвертого — за чотири роки. Готовність третього блоку оцінюється в 85%. Галущенко також підкреслює, що атомна енергетика є ключовою для стабільності енергосистеми України.
Крім того, прихильники добудови енергоблоків Хмельницької АЕС стверджують, що це дозволить знизити вартість електроенергії для населення та бізнесу. Однак експерти наголошують, що ці твердження вводять в оману, адже навіть у разі добудови тарифи неодмінно досягнуть ринкового рівня. Система покладання спеціальних обов’язків, яка зараз штучно утримує низькі ціни атомної енергетики, не відображає реальних витрат на виробництво та транспортування електроенергії.
Аналітики також ставлять під сумнів плани будівництва нових енергоблоків з реакторами AP-1000, зазначаючи, що оцінка вартості в $5 млрд за блок виглядає нереалістично на тлі проєктів у США, де будівництво аналогічного реактора обходиться у $18 млрд. Також під питанням є заявлені терміни реалізації — 5 років замість 14, як це було у США. Крім того, витрати на добудову блоків №3 та №4, визначені ще у 2019 році на рівні 78 млрд грн, не враховують інфляції та зміни цін, через що фінальна сума може зрости вдвічі.
Втім, ідея з добудовою Хмельницької АЕС – не єдина претензія, яку депутати висувають до Германа Галущенка.
Одна з найголовніших – міністр вже кілька місяців ігнорує парламентські засідання, не звітуючи про роботу підконтрольного йому відомства. За словами депутатів, якщо на найближчому пленарному тижні Галущенко знову не виступить із доповіддю, вони мають намір блокувати трибуну, унеможлививши розгляд інших питань.
Загалом причин для звільнення Германа Галущенка у депутатів накопичилось чимало, вони викладені у пояснювальній записці до постанови про звільнення. Серед них: зростання боргів державних енергетичних компаній під час керівництва нинішнього міністра; корупційні скандали в міністерстві; закриття доступу до ринкових котирувань на сайті «Оператор ринку», що суперечить закону; провал державних аукціонів для будівництва «зеленої» енергетики. Окремий пункт стосується Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка, на думку депутатів, після підпорядкування її Міненерго стала керуватися у ручному режимі.
Герман Галущенко втратить посаду, якщо депутатська постанова про його звільнення набере необхідних 226 голосів. Проте самі ініціатори відставки визнають, що шанси невисокі. Попри те, що, за словами депутатів, парламент втомився від Галущенка, в тому числі, від його ідеї побудувати нові блоки ХАЕС, для провладної фракції «Слуга народу» це «зручний» міністр, тому навряд чи його захочуть звільнити.
Натомість Інна Совсун як ініціаторка відставки сподівається, що її постанова змусить міністра виконати вимогу депутатів та звітувати у Верховній Раді щодо корупції у Міненерго. Своєю чергою, Ярослав Железняк висловив надію, що президент рано чи пізно зрозуміє, що міністр Галущенко «його дурить», і міністр енергетики втратить підтримку Офісу Президента.
Вікторія Чирва
Image by Mohamed Hassan from Pixabay