26 листопада 2024 року. Фінансово-податковий комітет парламенту рекомендував ухвалити законопроект, спрямований на боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Це важливий крок для подальшого руху України до членства в ОEСР. Закон треба прийняти у грудні до наступного етапу перемовин щодо цього питання.
У грудні 2023 року Кабінет Міністрів України розробив перелік обставин та фактів, які можуть свідчити про надання платником податків хабаря службовій особі іноземної держави. Ця ініціатива стала основою для підготовки законопроекту №10319, який враховує положення Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Законопроект був зареєстрований наприкінці того ж року, а у квітні 2024 року прийнятий за основу та направлений на доопрацювання до профільного комітету, який нещодавно завершив підготовку документа до другого читання.
Ось основні положення документу.
- Не можна «ховати» хабарі у витратах.
Цей пункт забороняє компаніям включати хабарі до своїх витрат, які зменшують оподатковуваний прибуток. Якщо компанія, наприклад, заплатила чиновнику за «послугу», то ці кошти не можна буде списати, щоб платити менше податків. Це зроблено, щоб такі витрати не маскувалися під легальні. До речі, цей пункт поширюється і на фізичних осіб-підприємців та тих, хто займається незалежною професійною діяльністю. Згідно із законом, вони також не зможуть «ховати» хабарі у своїх витратах.
- Співпраця податкової та НАБУ.
Податкові органи тепер зобов’язані повідомляти НАБУ, якщо під час перевірки знайдуть якісь сумнівні платежі, які можуть бути хабарами. Наприклад, якщо виявлено, що компанія платила за «консультації» у країні, де ціни на такі послуги явно завищені, податківці мають одразу інформувати антикорупційний орган.
- Введення штрафів.
Для компаній, які намагаються приховати хабарі в своїй звітності, передбачені штрафи. Тобто якщо під час перевірки з’ясується, що у витратах є прихований хабар, це не тільки доведеться виключити зі звітності, але ще й заплатити додатково.
- Довше зберігання документів.
Якщо компанія виявила або запідозрила, що її транзакції можуть бути класифіковані як хабарі, їй доведеться зберігати всі документи, пов’язані з такими витратами, довше звичайного строку. Це потрібно для розслідувань і перевірок, якщо такі виникнуть.
- Додавання «підозрілої» суми до прибутку.
Якщо є підстави вважати, що певні витрати компанії пов’язані з хабарами, вони не лише виключаються зі звітності, але й додаються до прибутку. Це означає, що компанія буде платити податок з більшої суми, що робить хабарі фінансово невигідними.
На думку ініціаторів, прийняття цього закону дозволить Україні привести податкове законодавство у відповідність до міжнародних стандартів, зміцнити боротьбу з хабарництвом і підкупом у міжнародній торгівлі, а також наблизить державу до повноправного членства в ОЕСР.
Окрім «податкової» частини законодавства, спрямованого на посилення відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав, є ще й «кримінальна». Так, нещодавно Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект №11443, який передбачає внесення змін до Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу та інших законодавчих актів України. Метою документа є вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав.
Цей законопроєкт також спрямований на виконання зобов’язань України щодо впровадження рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у частині боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних бізнес-операціях.
Запропонована документом концепція автономної кримінальної відповідальності юридичних осіб передбачає, що компанії можуть бути притягнуті до відповідальності за корупційні правопорушення, навіть якщо конкретні фізичні особи не були встановлені або притягнуті до відповідальності.
За словами голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, це крок до інтеграції України до міжнародних структур: «Запропонована у документі концепція автономної кримінальної відповідальності юридичних осіб зрозуміла. У підсумку проєкт має відповідати критеріям ОЕСР, не містити так званих мертвих норм, які неможливо реалізувати. Я щиро сподіваюся, що ми зможемо прийняти цей закон до кінця цього року. Від нього залежить не лише наш вступ до ОЕСР, а й відверто кажучи, перемовини з Європейським СоюзомЯ щиро сподіваюся, що ми зможемо прийняти цей закон до кінця цього року. Від нього залежить не лише наш вступ до ОЕСР, а й, відверто кажучи, перемовини з Європейським Союзом».
Вікторія Чирва
Image by Sergei Tokmakov, Esq. https://Terms.Law from Pixabay