1 жовтня 2024 року. В Україні різко похолодало, тож опалювальний сезон став головною темою урядових нарад. Влада попереджає, що зима може бути складною (а навіть найважчою), натомість стверджує, що підготовка до опалювального сезону проходить у штатному режимі.
Так, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що енергетична стійкість України залишається одним з найбільших викликів. За його словами, Україна достатньою мірою підготувалася до проходження опалювального сезону. Зокрема, збільшує автономність критичної інфраструктури та нарощує видобуток газу. Так, за перші сім місяців 2024 року “Нафтогаз” видобув 8,6 мільярда кубометрів газу – на 7% більше, ніж торік. Цю зиму, за словами Шмигаля, планується пройти на газі власного видобутку, як і минулу.
Також прем’єр-міністр поділився, яким чином в Україні захищають від обстрілів енергетичні об’єкти. Йдеться про дворівневий захист: габіони з піском та залізобетонні конструкції, здатні витримувати атаки дронів і ракетні уламки. Це дозволяє вберегти до 85% об’єктів критичної інфраструктури.
Певний оптимізм отримало і населення: більшість українців забули, що таке відключення світла. Це стало можливим завдяки кільком факторам: зменшенню споживання через похолодання, завершенню ремонтів на атомних електростанціях, запуску власних генеруючих потужностей, частковому відновленню роботи гідро- та теплових електростанцій.
Проте експерти прогнозують, що ця стабільність може бути тимчасовою, оскільки взимку споживання електроенергії зросте на 20-25%. Водночас, енергетики активно працюють над збільшенням генеруючих потужностей. Зокрема, вже побудовано та введено в експлуатацію 100 МВт нових потужностей, і до кінця року планується додати ще 200 МВт. За прогнозами, до наступного опалювального сезону 2025 року може бути введено до 1 ГВт нових потужностей. Хоча для покриття всіх потреб Україні бракує 9 ГВт, президент Зеленський поставив енергетикам задачу замістити хоча б 1 ГВт за рахунок газової генерації.
Крім того, незабаром в Одеській області можуть з’явитися плавучі електростанції, які працюватимуть на газопоршневих або газотурбінних установках, встановлених на суднах технічного флоту. Ці установки здатні виробляти до 500 МВт електроенергії. Проте цей проєкт може зіткнутися з певними труднощами, зокрема із забезпеченням захисту суден від обстрілів, високою вартістю електроенергії та недостатньою інфраструктурою для їхнього підключення до мережі.
Попри оптимізм від української влади, нещодавня місія ООН заявила, що цих заходів недостатньо для компенсації втрати генеруючих потужностей, яка після руйнувань склала близько 50%. На початку літа прогнози вказували на дефіцит електроенергії взимку до 35%. І хоча зараз ситуація тимчасово покращилася, зима може принести нові виклики.
Своєю чергою, Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) застерегло, що зима 2024-2025 років стане найсерйознішим випробуванням для енергосистеми України через численні руйнування та пошкодження енергетичної інфраструктури.У звіті МЕА йдеться про те, що у 2022-2023 роках половина енергетичних потужностей України була окупована або пошкоджена.
Особливо постраждали підстанції через ракетні та дронові атаки на енергетичну інфраструктуру України, яких, за даними Міненерго, за 2 роки було більше 1000.В результаті Україна втратила понад дві третини своїх енергопотужностей, що призвело до великого розриву між постачанням і піковим попитом на електроенергію. МЕА прогнозує, що взимку 2024-2025 років цей попит може досягти майже 19 гігаватів.
Зрозуміло, що наступна зима буде важкою для більшості населення України. Але мешканці тимчасово окупованих територій її можуть просто не пережити.
Стало відомо, що через страйк працівників котелень опалювальний сезон у Донецьку під загрозою. Справа в тому, що російська окупаційна влада місяцями не виплачує працівникам зарплату, тому вони відмовляються виходити на роботу. Плюс більшість тепломереж та котлів в аварійному стані.
Тож росіяни не можуть забезпечити опалювальний сезон на тимчасово захоплених територіях, натомість прагнуть зірвати його на решті території України. І представники влади, і експерти в один голос стверджують, що росія не відмовиться від своїх планів руйнувати критичну інфраструктуру, і з настанням холодів обстріли тільки посиляться. Тому, з одного боку, потрібно захищати енергооб’єкти, з іншого – якомога оперативніше відновлювати пошкоджені станції.
Як і в інших питаннях, в цьому Україна не зможе обійтися без допомоги західних партнерів, від яких очікує постачання обладнання та запчастин для відновлення пошкоджених енергооб’єктів. Ремонт та модернізація енергосистеми України обійдуться, за різними оцінками, у 30 мільярдів доларів.
Експерти з енергетики постійно наголошують на тому, що потрібно не лише розраховувати на міжнародних партнерів, але й залучати інвестиції у розподілену генерацію та модернізацію енергосистеми. Без активного залучення приватних інвесторів держава не зможе самостійно вирішити проблему децентралізації генерації, адже бюджетні кошти обмежені, особливо в умовах війни.