18 вересня 2024 року. Верховна Рада проголосувала у першому читанні урядовий законопроєкт про підвищення податків. Ухвалений варіант значно відрізняється від початкового, запропонованого Мінфіном. Уряд пішов на співпрацю з бізнесом і відмовився від частини «драконівських» норм. І хоча, як стверджують в уряді, документ дозволить збільшити податки на 58 млрд грн в цьому році та 137 млрд в наступному, цих коштів недостатньо для забезпечення достатнього фінансування армії.
Більшість норм урядового законопроекту про підвищення податків, який у липні запропонував Кабмін, так і не увійшли до редакції, запропонованої депутатам. Так, із документу було вилучено норми про підвищення ПДВ та введення податку для юросіб з обороту. Нагадаємо, раніше депутати відмовилися від впровадження податку з обороту для юридичних осіб, натомість пропонували підвищити ставку ПДВ на 3-4%. Але, за свідченням втаємничених осіб, проти цієї ідеї виступив президент, адже підвищення податку на додану вартість може спровокувати неконтрольовану інфляцію.
Одна з головних новацій – до документу додалась норма про підвищення податку на прибуток для банків за 25% до 50% у 2024 році. Проти цієї ініціативи виступило керівництво Національного банку України, яке стверджує, що запровадження податку на прибуток банків до 50% може призвести до проблем з капіталом у двох державних банків, що потребуватиме мільярдних витрат з бюджету на їх докапіталізацію. Через цей опір норма про «суперподаток» для банків була прибрана із законопроекту. Але в останній момент перед голосуванням з’явилася знову і була проголосована. Також введено норму про підвищення ставки корпоративного податку для фінансових компаній і небанків до 25% з 2025 року, що має принести до бюджету 157,7 млн грн.
Серед інших нововведень законопроекту – збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Очікується, що це додасть до бюджету 27,3 млрд грн до кінця поточного року, а в наступному – 107,7 млрд грн.
Для ФОПів, які працюють на єдиному податку (І, II та IV групи), вводиться новий військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати на місяць. Зараз мінімальна зарплата становить 8000 грн, тому збір складатиме 800 грн. Прогнозується, що до кінця цього року це принесе додатково 1,7 млрд грн, а в 2025 році – 7,8 млрд грн.
Для платників єдиного податку III групи, зокрема ФОПів та юридичних осіб, військовий збір складатиме 1% від доходу.
Також вводяться авансові платежі для автозаправних станцій (АЗС). Кожна станція буде сплачувати фіксовану суму, яка залежатиме від типу заправки. Якщо на заправці не продають алкоголь та тютюн:
-тільки газ – 30 000 грн;
-бензин/дизель і газ (якщо газу більше 50%) – 45 000 грн;
-лише бензин/дизель – 60 000 грн.
Якщо на АЗС продаються алкоголь і тютюн:
-тільки газ – 40 000 грн;
-бензин/дизель і газ (більше 50% газу) – 60 000 грн;
-тільки бензин/дизель – 80 000 грн.
Якщо сума податку буде більшою за авансовий платіж, доведеться сплачувати більший податок. Очікується, що це рішення принесе майже 1,1 млрд грн до кінця 2024 року і 4,3 млрд грн у 2025-му.
Натомість до проекту закону не потрапили норми, які обговорювалися раніше і зустріли значний опір з боку бізнесу та суспільства: військовий збір у 5% від продажу нерухомості, військовий збір у 5% з придбання у банках дорогоцінних металів, військовий збір 15% при купівлі нового автомобіля, військовий збір у 5% на вартість усіх послуг мобільних операторів, зменшення вартості посилки, яка підпадатиме під оподаткування, зі €150 до €45Ю військовий збір 30% для роздрібного продажу ювелірних виробів із золота, платини та дорогоцінного каміння.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, його не радує нинішній варіант законопроекту, тому що доведеться далі шукати альтернативні джерела наповнення бюджету. Кілька таких альтернативних варіантів міністр озвучив на засіданні податкового комітету – збільшення запозичень на внутрішньому борговому ринку та скорочення непріоритетних видатків.
Також напрацьовується рішення, яке дозволить збільшити надходження із банків завдяки продажу їм ОВДП. За розрахунками представників Мінфіну, це дозволить отримати 385 млрд грн на внутрішньому борговому ринку (220 млрд – чистими).
Як джерело наповнення податків економісти називають і детінізацію економіки. За розрахунками, збільшення частки легального бізнесу може принести до бюджету близько 20 млрд грн, але самі депутати визнають, що це – примарні і негарантовані кошти. Адже про виведення бізнесу з тіні в Україні говориться роками, натомість істотного покращення ситуації немає.
В уряді та парламенті обговорюють і найгірший варіант наповнення бюджету – друк коштів.
Сам міністр фінансів Сергій Марченко категорично проти такого варіанту, вважаючи, що між двох зол – емісією та збільшенням податків – друге є краще. Таким чином, питання, де взяти істотну частину з необхідних 500 млрд, озвучених урядом, залишається відкритим.
Вікторія Чирва