4 вересня на засіданні Верховної Ради України відбулося голосування щодо відставок п’ятьох міністрів та голови Фонду державного майна (ФДМУ). Заяви вони почали писати ще напередодні. За словами керівництва провладної фракції «Слуга народу», загалом Україну чекає переформатування уряду на 50%.
Отже, у відставку подали міністр МЗС Дмитро Кулеба, міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін, міністр юстиції Денис Малюська, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина та міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. Крім того, заяву на відставку подав і голова Фонду державного майна України Віталій Коваль, а напередодні Володимир Зеленський звільнив з посади заступника голови Офісу президента Ростислава Шурму.
Сьогодні народні депутати голосували за відставки державних діячів, але підтримали не всіх.
Так, зокрема, не вистачило голосів для віце-прем’єрки Ірини Верещук – вона поки що залишається на посаді. Серед головних причин, чому за її відставку не вистачило голосів, депутати називають той факт, що лояльна до віце-прем’єрки група парламентарів відмовилася голосувати. Частина фракцій взяли до уваги думку іноземних партнерів, зокрема, з Польщі, в якій високо цінують роботу пані Верещук як співголови Польсько-української міжурядової комісії.
Якщо ж Ірина Верещук все-таки буде звільнена, є версія, що вона може отримати посаду заступника голови Офісу президента України. У свою чергу, обговорюється концепція переформатування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на «міністерство єдності» чи «міністерство з питань діаспори».
Крім того, депутати провалили голосування за відставку голови Фонду державного майна Віталія Коваля. Голосів не вистачило, зокрема, тому, що частина народних депутатів не хочуть призначення Коваля на посаду міністра аграрної політика та продовольства, куди його, за чутками, мали призначити після звільнення.
Інші міністри, котрі написали заяви, залишились без посад. За відставку Олександра Камишина віддали голоси 243 нардепи. Перед голосуванням Олександр Камишін заявив, що продовжить працювати у сфері оборони, але на іншій посаді. Як зазначають джерела у фракції “Слуга народу”, його переведуть на посаду стратегічного радника до Офісу президента.
Також депутати звільнили міністра довкілля Руслана Стрільця, очільника Мін’юсту Дениса Малюську та віцепрем’єрку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Щодо подальшого працевлаштування перших двох колишніх урядовців інформації немає, а от Стефінішину, подейкують, призначать на ту ж саму посаду, яку об’єднають із посадою міністра юстиції. Адже вона була єдиною віце-прем’єркою у Кабміні, яка не мала власного міністерства – її штат обмежувався невеликою патронажною службою.
Сьогодні Рада мала розглядати і питання про звільнення з посади міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, про до нього справа так і не дійшла. За однією з версій, відставка не ставилася на голосування, тому що «Слуги» побоювалися, що для неї не вистачить голосів. Але є й прозаїчніша версія – парламентарі поспішали на святкування дня народження свого колеги Григорія Суркіса, тому просто не встигли провести голосування.
Наразі Дмитро Кулеба залишається на посаді, втім, ходять чутки, що його звільнення – справа вирішена. Називають навіть його можливого наступника: це – перший заступник міністра Андрій Сибіга. Сам Кулеба, ймовірно, буде призначений послом до Брюсселя, де, крім представництв України при ЄС та НАТО, є і посольство України у Королівстві Бельгія та Великому герцогстві Люксембург. Обговорюється навіть концепція злиття цих посольств в межах оптимізації.
Політологи та експерти вбачають різні причини таких масштабних кадрових змін в уряді. Дехто називає це відповіддю на запит суспільства, невдоволеного соціально-економічним розвитком країни. Деякі аналітики вважають, що йдеться про бажання самих урядовців, які втомилися від постійних кадрових конфліктів або не згодні з політикою українського керівництва.
Більшість політологів не тішити себе ілюзіями, що велике перезавантаження піде на користь країні.
«Адже після серії відставок чи не 40% уряду буде, нехай й тимчасово, але в статусі т.в.о., що досить небезпечно в умовах воєнного часу, оскільки в такій конфігурації уряд стає майже неспроможним оперативно та адекватною реагувати на поточні виклики, що постають перед державою” -заявив експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко.
Народний депутат Андрій Осадчук теж не сподівається на позитивні зміни після анонсованого переформатування уряду: “Щодо анонсованих кадрових змін в уряді, то думаю, що це ніяк не вплине. Бо напевно найбільшою вадою поточного моменту української демократії є те, що всі рішення приймаються в одному кабінеті фактично однією людиною, можливо, двома. І в результаті те, що ми чуємо сьогодні, це спроба хоч якось навести лад в уряді, бо у нас деякі вакансії є вже понад рік”, – підсумував нардеп.
Втім, політолог Олексій Кошель підтримує перезавантаження уряду і каже, що Кабмін треба посилити. Зауважує, що «ця проблема стоїть вже не перший рік. Ця проблема навіть була до масштабного вторгнення. А в період війни ми бачимо, що уряд, м’яко кажучи, не допрацьовує, а окремі напрямки просто провалюють. Причому стрімко провалюють».
Раніше українські ЗМІ повідомляли, що розглядається можливість зміни і самого прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Називали навіть ймовірних кандидатів на цю посаду: міністр економіки Юлія Свириденко, голова НАК «Нафтогаз» Олексій Чернишов, посол України у США Оксана Маркарова міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Однак, за останніми чутками з Банкової та Грушевського, Денис Шмигаль поки що залишається працювати прем’єр-міністром: велике перезавантаження уряду його не торкнулося.
Вікторія Чирва
Photo by Cyrus Crossan on Unsplash