29 серпня 2024 року. Глава Кабінету міністрів України Денис Шмигаль анонсував впровадження принципу «Dоюй або працюй», спрямованого на активізацію громадян в обороні країни або їхню активну участь у відновленні економіки. Це означає, що кожен працездатний українець має зробити свідомий вибір – захищати державу на фронті, або підтримувати економіку податками, необхідними для фінансування оборонних потреб. Чи спрацює ініціатива уряду, аби вивести економіку з тіні?
«У державі, яка бореться за своє виживання, не може бути людей, які стоять осторонь. Вони мають або воювати, або робити все, щоби забезпечити тих, хто воює. Це важливі моменти для збільшення кількості робочих місць, для підвищення середніх заробітних плат у галузях, для наповнення нашого бюджету», — наголосив Денис Шмигаль.
В уряді занепокоєні, що за час повномасштабного вторгнення Україна втратила 3,5 мільйона робочих місць. І це не абсолютна цифра.
Наразі, аби підтримувати військових на належному рівні, треба мати щонайменше 10 мільйонів робочих місць. Їх же, за офіційною статистикою, менше восьми мільйонів. Треба враховувати й ту обставину, що в економіці ціла низка професій, які працюють «у тіні», а значить, не сплачують податки, які в умовах війни перейшли до розряду критично необхідних.
Відтак ключовим моментом принципу «воюй або працюй» є детінізація економіки. Та чи вдасться вивести заробітні плати військовозобов’язаних із тіні та наповнити бюджет хай не швидко, а хоча б до кінця поточного року? Економічні аналітики не покладають особливих надій на те, що бізнес одразу вийде з тіні, перестане платити зарплату в конвертах.
«В країні близько мільйона осіб призовного віку, про яких держава знає лише їхні ідентифікаційні номери і які фактично перебувають у тіні та офіційно не працевлаштовані», – стверджує голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
Провідні економісти підрахували, що частка тіньової економіки складає майже 40%. Це означає, що тіньовий сектор недоплачує у бюджет в середньому 750–800 мільярдів гривень. Чи можна розв’язати цю проблему одними лиш закликами до патріотизму? Навряд. Економіст Олег Пендзин переконує, що боротися з проблемою можна зокрема через економічне бронювання. Він схильний вважати, що лозунг «воюй або працюй» – це лише спосіб назвати економічне бронювання іншими словами. І хоча влада дещо побоюється такого кроку, однак це дієвий спосіб вивести частину економіки з тіні.
На практиці це має виглядати наступним чином: компанії офіційно, без жодних конвертів, платять своїм найманим працівникам достойну зарплату. Податки зростають, бюджет наповнюється, а працівники отримують бронь.
“Це надасть як бізнесу, так і державі, головне — передбачуваність. Бізнес зможе прогнозувати свою діяльність, матиме передбачуваність, матиме гарантію того, що він зможе надалі працювати. А держава матиме гарантію того, що забезпечення наших військових так само буде сталим та безперебійним”,- переконує очільник профільного парламентського комітету ВР Дмитро Наталуха.
Яку частку людей, що працюють неофіційно, можна вивести з тіні, ніхто не береться озвучувати. Кажуть, що все буде залежати від того, яку конкретну концепцію запропонує уряд? Прогнозують, що це може бути до 50% військовозобов’язаних, які вийдуть із тіні в обмін на бронь від мобілізації.
Що очікує бюджет, якщо принцип «воюй або працюй» почне діяти? За попередніми підрахунками, це може щомісячно наповнювати скарбницю на 40 млрд грн. Однак остаточну економічну модель має презентувати Міністерство економіки. Так чи інакше, без мільярдів економічного бронювання точно не обійтись, заявляють у владі.
У цієї моделі знайшлися і критики. Адже варіант, який розглядається зараз, має прив’язку до рівня заробітної плати. Щоб на законних підставах претендувати на економічне бронювання, працівник має офіційно отримувати близько 35 000 грн на місяць. Однак за фактом таких зарплат в Україні практично ніхто не отримує. У регіонах зарплатня складає не більше 12 тисяч гривень.
Низка експертів не дуже довіряють розрахункам про додаткові 40 млрд грн, які наводить уряд на користь економічного бронювання. Навіть якщо припустити, що надходження до бюджету будуть забезпечені підвищенням військового збору у 20 тис. грн за людину щомісяця, то для омріяних 40 мільярдів потрібно знайти 2 мільйони людей. Наскільки це реально? Питання риторичне.
Хоча в уряді сподіваються, що на низку заходів з детінізації відреагують українці, які перебувають за кордоном.
Принцип «воюй або працюй» має спонукати їх повернутися до України, працювати в країні і сплачувати податки до бюджету та зміцнювати її оборонний потенціал.
Вікторія Чирва
Photo by Clay Banks on Unsplash