22 серпня 2024 року. Скільки грошей потрібно Україні? На це питання відповідали учасники дискусії, яку організував Центр економічної стратегії за участю провідних фінансових інституцій України. Йшлося про перспективи покриття дефіциту державного бюджету до кінця поточного року та на рік наступний. На тлі скорочення міжнародної допомоги Україні треба шукати власні резерви. Що пропонують фінансові експерти?
Міністерство фінансів оприлюднило інформацію, що цьогоріч непокритий бюджет складає колосальні цифри – 500 млрд грн, а це близько $12 млрд. Це спонукало Мінфін перенести $6 млрд бюджетного фінансування з кінця поточного року на початок. Причина банальна й прогнозована – затримка із надходженням міжнародної помочі. Саме неритмічність такої допомоги треба враховувати під час підготовки державного бюджету на наступний рік, стверджує заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.
Наразі потреба у зовнішньому фінансуванні наближається до $38 млрд. Позитив у тому, що вже отримано $24,5 млрд від ЄС, США, Японії, Канади, Великої Британії, Норвегії, Ісландії. Чи надійде решта $13,5 млрд для забезпечення бюджетної ліквідності та збереження макрофінансової стабільності, аналітики Центру економічної стратегії прогнозувати не беруться. Однак запевняють, що Україна відзвітувала про виконання всіх умов для отримання цих мільярдів, тож може вважати це фінансування гарантованим. І воно буде потужною підтримкою макрофінансової стабільності країни.
За рахунок міжнародних надходжень Україна може фінансувати витрати, які не пов’язані з обороною. Дефіцит в оборонних статтях держбюджету доведеться закривати виключно за рахунок власних ресурсів. А вони дуже обмежені. Відтак знову заговорили про підвищення податків.
«Певне збільшення податкових ставок, на жаль, потрібне. Уряд України правильно робить, що змінює свою внутрішню політику», — сказав Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні. — Очевидно, війна триватиме довше і триватиме наступного року. Це матиме свої наслідки. Бюджетні витрати будуть зростати, надії на якнайшвидше відновлення доведеться відкласти».
До речі, у Верховній Раді відтермінували розгляд законопроектів про ймовірне підвищення податків. Це рішення було прийняте після зустрічі з основними стейкхолдерами 31 липня. Очевидно, голос бізнесу був почутий. Тепер уряд думає над іншими варіантами збільшення надходжень до бюджету, зокрема, підвищення ставки ПДВ. Фахівці прогнозують, що до ухвалення остаточного варіанту знадобиться певний час і всебічні консультації уряду з бізнесом. У комітеті з питань бюджету ВР вважають, що теоретично видаткову частину державного бюджету можна скоротити мінімум на 40 млрд грн. Це, звісно, надто мізерна сума у порівнянні з дефіцитом 500 млрд грн.
Однак, запевняє секретар комітету Володимир Цабаль, треба продовжувати пошук додаткових коштів. Чиновник назвав три можливі шляхи отримання додаткових коштів: перехід на ринкові тарифи в енергетиці, додаткове фінансування з місцевих бюджетів та підвищення дисципліни плати податків, особливо якщо перекрити усі лазівки для їх оптимізації. У комітеті вже підрахували, що це може додати до бюджету більше 100 млрд грн. От тільки як це буде сприйняте суспільством, у профільному комітеті Ради прогнозувати не наважуються. Депутатам пам’ятна реакція на запропонований законопроект про підвищення податків.
У Центрі економічних стратегій зізнаються, що без підвищення податків Україні не обійтися. Більшість учасників дискусії висловились за те, що в цьому чутливому питанні має бути зважений підхід. Директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан закликає зосередитись на тих заходах, які завдадуть найменше шкоди зруйнованій війною економіці. Водночас експерт запропонувала розглянути можливість підвищення податків із надприбутків. Податкове навантаження виключно на «білий» бізнес матиме негативні наслідки і точно не сприятиме збільшенню надходжень до збанкрутілого бюджету, підсумувала Олена Білан.
Заступниця міністра фінансів Ольга Зикова на такі тези заявила: «Те, що ми два з половиною роки війни пройшли без підвищення податків – це унікальний випадок для країни, яка воює».
Про закінчення війни поки що не йдеться. Однак уже зараз слід шукати шляхи, як скористатись $50 млрд доходів від заморожених активів рф. «Ми хочемо використовувати ці кошти без обмежень за напрямами і ведемо про це переговори з партнерами», — резюмувала заступниця міністра.
Очевидно, що сам процес переговорів дещо ускладниться, бо деякі політики Заходу наполягають, щоб уся сума у $50 млрд, або принаймні значна частина, була витрачена на закупівлю зброї для України, а також на компенсацію країнам їхніх витрат, пов’язаних з допомогою Україні. Відтак власне український бюджет може нічого не отримати від російських заморожених активів.
Також учасники дискусії обговорили перспективи фінансування дефіциту держбюджету на 2025 рік.
Мінфін оцінює потребу міжнародних фінансових вливань у 18,2% ВВП, або $35 млрд. Однак чинна програма МВФ таку потребу оцінила у $22,7 млрд. Україні доведеться прораховувати свої перспективи і продовжувати шукати гроші.
Вікторія Чирва
Photo by Giorgio Trovato on Unsplash