14 серпня 2024 року. Вже завтра Національний банк остаточно вирішить долю обмежень на P2P-перекази та платежі з картки на картку для фізичних осіб. За словами посадовців НБУ, вже у вересні може бути встановлений ліміт у 100 тисяч на місяць для вихідних операцій. На думку ініціаторів нововведення, це стане ефективним інструментом у боротьбі із дропами.
Нагадаємо, дропи, також відомі як «грошові мули» (від англійського «to drop» — кидати), — це особи, які за певну винагороду передають зловмисникам доступ до своїх банківських карток або рахунків, включаючи пін-коди та доступ до інтернет-банкінгу. Деякі з них свідомо продають свої банківські дані, інші ж потрапляють під вплив обману або маніпуляцій. Винагорода дропам варіюється в залежності від того, як будуть використані їхні рахунки: це можуть бути перекази між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунків через платіжні термінали тощо. Зазвичай, дропи отримують від $20 до $100 за свої послуги, а іноді оплата може бути у вигляді відсотка від суми операцій. Організатори дроп-груп, отримавши доступ до рахунків та необхідні банківські дані, використовують спеціальні програмно-технічні засоби для автоматизації переказів, об’єднання та розподілу коштів між рахунками в рамках схеми.
Як зазначають у Нацбанку, зараз в Україні зареєстровано близько 68 млн клієнтів банків і 116 млн платіжних карток, із яких 51 млн є активними, тобто здійснюють щонайменше одну витратну операцію на місяць. Натомість система налічує значну кількість неактивних рахунків та карток, які можуть бути залучені до схеми «дропів» у будь-який момент.
Встановлено навіть, в яких галузях найчастіше використовуються дропи – це онлайн-казино; продаж цигарок, наркотиків і зброї (у даркнеті) та фінансове шахрайство. За даними Кіберполіції, щороку через дропи економіка втрачає щонайменше 1 млрд грн податків. За останні півроку банки закрили 80 тисяч таких дропів, проте ситуація вимагає радикальніших заходів.
У Нацбанку забили тривогу ще кілька місяців тому. Адже обсяги схемних операцій через картки-«дропи», які використовуються для приховування нелегальних операцій у сферах гемблінгу, сірого імпорту та нелегальних обмінників валют стали по-справжньому захмарними.
За оцінками фахівців, сума подібних операцій може сягати 200 млрд грн на рік, а середня сума однієї транзакції через картку-«дропа» коливається в межах у 2–2,5 млн грн.
Тоді Національний банк України анонсував можливість введення обмежень на P2P-перекази та платежі з картки на картку для фізичних осіб – йшлося про суму у 100 тисяч гривень та обмеження 30 транзакцій. Втім, швидше за все, за результатами завтрашньої зустрічі керівництва НБУ обмеження транзакцій буде скасовано. Залишиться лише сума у 100 тисяч гривень на місяць.
Ще один інструмент у боротьбі із «дропами» – законопроєкт №11043, який Верховна Рада може розглянути вже на сесії у вересні. Він передбачає штрафи для платіжних провайдерів за порушення законодавства до 5% від обсягів порушення, встановлення вимог до капіталу фінансових установ; посилення нагляду з боку НБУ, прискорений обмін інформацією між платіжними провайдерами та Кіберполіцією.
Крім того, обговорюється необхідність унормування реєстрів «дропів» і мерчантів, які беруть участь у так званому міскодингу, розширення повноважень НБУ щодо обмеження діяльності недоброчесних учасників ринку, а також посилення відповідальності організаторів таких схем. Також розглядається можливість масштабних змін у підходах до фінансового моніторингу та посилення кримінальної відповідальності за участь у схемах з «дропами».
Залишається окреме питання – чи не постраждають від цих нововведень волонтери, які постійно переказують великі суми коштів через картки фізичних осіб. За словами представників Національного банку, це питання також враховано: банки ведуть спеціальні списки волонтерів, і платежі благодійних організацій не будуть враховуватися у загальній кількості вихідних транзакцій.
Вікторія Чирва
Photo by Shefali Lincoln on Unsplash