9 серпня 2024 року. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило про підписання Меморандуму із Європейським залізничним агентством (ERA) про співпрацю у сфері технічної гармонізації залізничних систем Євросоюзу та України. Чому документ такий важливий для України?
«Розвиток української залізниці є однією з передумов повноцінної транспортної інтеграції до Європейського Союзу. Фактично, європейська інтеграція української залізниці – це один із найбільших блоків транспортної євроінтеграції України. Переконаний, що за підтримки ERA ми зможемо працювати разом, щоб адаптувати українську залізницю до європейських стандартів, як фізично, так і з точки зору нормативно-правового регулювання», – наголосив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
Необхідність адаптувати залізничні шляхи України до європейських стандартів назріла досить давно, практично із часу здобуття незалежності. Актуальності проблема набула особливо під час війни, коли сповільнилося перевезення вантажів морським транспортом. Потерпає і потік пасажирів. Ті, хто зазвичай користувалися повітряним сполученням, через війну змушені вдаватись до послуг залізниці. Відтак у всіх сегментах цього ринку втрачаються чималі кошти, які були б дуже доречними для відбудови.
Україна має досить розгалужену мережу залізниць. Загальна протяжність залізничних артерій – більш ніж 20 тисяч кілометрів. Майже половина з них електрифіковані, а це, на переконання експертів, більш ніж позитивний рівень розгалуженості залізничного транспорту. Однак у межах євроінтеграції цього недостатньо, через що Україні бракує збільшення рейсів міжнародного сполучення.
Проблема суто технічна. І полягає буквально у міліметрах. Стандартна ширина українських колій становить 1520 міліметрів, тоді як в Європі 1435 міліметрів. Якщо не перевести українські колії на європейські стандарти, проблема залишиться й надалі. Хоча заміною колій тут вже не обмежитися, бо перехід на стандарти Євросоюзу потребують масштабної заміни залізничного транспорту України.
Прогнозована модернізація може зайняти до 20 років і за підрахунками фахівців обійдеться приблизно у 250 мільярдів євро. До таких розрахунків спонукають результати реконструкції деяких прикордонних ділянок, де вдалося бодай трохи наблизитися до євростандартів.
У Європейському залізничному агентстві повідомляють, що згодні вивести Україну на новий, справді європейський рівень. ЕRA вже має досвід тісної співпраці з українськими залізничниками. На думку виконавчого директора агенції Йозефа Доппельбауера, європейцям можна багато запозичити з досвіду українців, передовсім у розподілі вантажів. А загалом, зазначив чиновник одразу після підписання Меморандуму
«зусилля української залізниці у воєнний час – це не що інше, як героїзм і натхнення для всіх нас тут, в Європейському Союзі».
Звісно, Україні хотілося б щонайшвидше перейти на європейські мірки ширини колій. Та, стверджують експерти, на це знадобляться роки. Треба враховувати низку факторів: геополітичну ситуацію з поправкою на війну, тенденції розвитку промислових потужностей в Україні, розвиток залізничної мережі в сусідніх країнах ЄС, подальші зміни до індикативних мап у європейських транспортних мережах.
Впровадження сучасних 1435-мм коридорів буде точно недостатнім, аби говорити, що інтеграції до залізничних систем буде досягнуто. Знадобиться ще низка заходів не тільки технічного характеру. Це, передовсім, гармонізація у царині залізничного транспорту з правовою базою Європейського Союзу. Це і спрощення митних і прикордонних процедур, і впровадження відповідних норм для експлуатації мережі 1435 мм.
Інфраструктурні заходи, окрім розвитку мережі залізниць нового стандарту, мають містити і модернізацію існуючих колій 1520 мм як в Україні, так і в сусідніх країнах. Знов-таки, стосовно українських широких колій треба робити поправку на війну. Адже частина мережі пошкоджена або й знищена.
Значних зусиль знадобиться Україні для модернізації та розвитку нових депо та сортувальних станцій, внутрішніх терміналів, нових логістичних центрів. Але все це треба буде робити, адже цього вимагають стандарти ЄС.
Вікторія Чирва
Photo by Anastasia Nelen on Unsplash