7 серпня 2024 року. В Україні може з’явитися так званий «поганий банк». З такою ініціативою вийшов голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. На його думку, це розв’яже проблему частки непрацюючих кредитів – NPL. Чи всі підтримують таку ініціативу та як до цього ставляться самі банкіри?
“Така спеціалізована установа може бути створена на базі одного із невеликих банків, який через санкції нещодавно перейшов у власність держави, можливо за додаткової участі донорів. Її основна місія – взяти на свій баланс із певним дисконтом всю або більшу частину поточних та майбутніх воєнних NPL з метою подальшого пасивного або активного управління такими стресовими активами”, – зазначив Гетманцев.
Насправді проблема високої частки непрацюючих кредитів в Україні постала доволі гостро за час повномасштабного вторгнення. Більш ніж третина кредитів прострочені на три і більше місяців. Для банківської системи така тенденція може мати негативні наслідки. Бо вже зараз банки не отримують запланованих доходів та втрачають кошти.
Статистика песимістична: від 2022 року портфель непрацюючих кредитів збільшився на 37%. У цифрах – це 113 млрд грн. Причому 90% такого зростання складають кредити бізнесу.
Причини такого становища очевидні: погіршення фінансового стану позичальників, пошкодження, а то й втрата активів через війну. Як результат NPL негативно позначаються на балансах банків і стримують кредитування. Однак ідея створити «поганий банк», який би акумулював все токсичні активи, поки не знаходить одностайної підтримки у банківському середовищі. НБУ ще ніяк не відреагував на ініціативу Гетманцева. А низка експертів проблему в цілому визнають, однак зауважують, що «поганий банк» її не розв’яже.
Якщо на пропозицію глави профільного комітету ВР пристануть, то це може призвести до негативних наслідків для банківського сектору загалом. Порятунок одних банків та відмова іншим позначиться на ринковій конкуренції та сприятиме впливу держави на приватний сегмент банківського сектору – вважають фахівці.
До такого висновку аналітики дійшли через те, що три чверті від усіх NPL сконцентровані у державних банках. Вони давно зарезервовані, тож не в змозі чинити тиск на капітал. Відтак ідею створення якоїсь спеціалізованої структури для санації експерти вважають передчасною. Створення Bad bank без супутніх реформ, якщо й поліпшить ситуацію з непрацюючими кредитами, то лише в короткостроковій перспективі.
Якщо не заручитися важелями належного контролю з боку регулятора, не виключено, що це може стати інструментом несумлінних боржників для викупу власної заборгованості з великим дисконтом. У цьому аналітики вбачають високий ризик і виступають за запровадження таких механізмів контролю, які б стали бар’єром викупу колишніми власниками заставних активів. Не зайве, стверджують самі банкіри, продумати превентивні заходи проти ризикованих кредитних операцій. І це не буде призводити до повторного зростання рівня непрацюючих кредитів у майбутньому.
На думку фахівців, доцільніше створити спеціалізовану державну установу, яка могла б викупляти у банків NPL. Попередньо слід детально проаналізувати усі критерії по сумі, обсягах забезпечення, особливостях позичальника тощо. Банки могли б отримувати за непрацюючі кредити якусь суму, а різницю відносити на збитки. Однак і в такій ініціативі не все так однозначно. Адже в кінцевому підсумку усі витрати покладаються на державу.
До слова, ідею створення «поганого» банку аж ніяк не можна вважати новацією. Такий досвід Україна мала ще в далекому 2011 році, коли частка непрацюючих кредитів складала усього 15%. Тоді за підтримки НБУ оголосили про створення такої структури. Нею став банк «Родовід», який у новій якості проіснував недовго. Міністерство фінансів від санаційних послуг банку відмовилось у 2016 році.
Чому тоді не спрацювала ідея, достеменно невідомо. Експерти стверджують, що на законодавчому рівні не вдалося створити реальних механізмів передачі та реалізації непрацюючих активів банків державного сектору. Що аж ніяк не сприяло ефективній роботі санаційного банку. І ще одна причина, чому ідея не прижилась: запрацювала паралельна структура – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який перебрав на себе функції залагодження токсичних активів.
Якщо ініціатива Гетманцева отримає підтримку депутатів, не виключено, що вона буде підкріплена документом, який буде регламентувати створення «поганого банку». Але, враховуючи реакцію банкірів та експертів, про це говорити передчасно.
Вікторія Чирва
Obraz Rudy and Peter Skitterians z Pixabay