5 серпня 2024 року. Після трьох років простою може відновити роботу одне з найбільших українських підприємств – Одеський припортовий завод. Про це ще не говорять вголос, проте на це вказує низка факторів. Однак залишається питання, наскільки безпечною буде робота хімічного гіганта в умовах постійних ракетних обстрілів.
Одеський припортовий завод (ОПЗ) – одне з найбільших хімічних підприємств України. Розташований у місті Южне, Одеська область, завод був заснований у 1974 році. Завод спеціалізується на виробництві та транспортуванні аміаку, карбаміду (сечовини) та рідкого азоту, що є важливими компонентами для аграрної промисловості.
Завод є кінцевою точкою газопроводу Тольятті – Одеса, яким транспортується аміак. До російської агресії цим маршрутом російські хімічні підприємства відправляли на експорт аміак, який потім завантажувався в танкери в порту міста Южне для доставлення споживачам по всьому світу. Не забували і про внутрішній ринок: до війни Одеський припортовий завод виробляв 500-600 тисяч тонн добрив на рік, закриваючи до 15% річних потреб українських аграріїв.
За останні роки відбулося кілька спроб приватизувати заклад, але вони не були успішними. Так, починаючи з 2016 року, актив кілька разів виставлявся на аукціон, але спроби приватизації зазнавали невдачі через відсутність інтересу з боку інвесторів та завищені стартові ціни. Перша спроба в 2016 році за стартовою ціною близько 520 мільйонів доларів завершилася безуспішно, оскільки не було жодного покупця. У 2017 році було оголошено про чергову спробу приватизації зі зниженою стартовою ціною, але і цей аукціон не привернув уваги потенційних покупців через нестабільну політичну та економічну ситуацію в Україні.
У 2021 році завод тимчасово зупинив свою діяльність, зокрема, через високі ціни на природний газ. Планувалося, що він відновить роботу у червні 2022 року, проте через небезпеку ракетних обстрілів від цього відмовилися. Перед цим заклад став об’єктом кількох корупційних скандалів – зокрема, йшлося про розслідування щодо корупції в управлінні заводом та використання його активів. Так, наглядова рада ОПЗ звільнила трьох членів правління, які у перші місяці повномасштабної війни виписали собі премії на 7 млн грн. В межах останньої справи – у березні 2023 року – Національне антикорупційне бюро викрило злочинну організацію на чолі з колишнім головою Фонду держмайна Дмитром Сеннниченком. Слідство встановило, що впродовж 2019-2021 років її учасники заволоділи понад 500 млн грн коштів АТ “Одеський припортовий завод” та АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” і за час контролю над закладом отримали 2 млрд грн неправомірної вигоди.
Про те, що завод може відновити роботу, офіційно ніде не оголошували – цей факт підтвердив виданню Forbes співрозмовник в уряді. За його словами, ОПЗ активно готується до відновлення виробництва.
У липні 2024 року ОПЗ провів одразу вісім торгів на закупівлю природного газу, електроенергії та обладнання. 29 липня на Facebook-сторінці заводу розмістили два оголошення про набір працівників виробничих спеціальностей і лаборантів.
Не варто забувати, що завод досі належить Фонду державного майна України, і його підготовка до приватизації триває.
Про плани відновити роботу заводу йдеться у Програмі соціально-економічного та культурного розвитку Одеської області, яку ще у серпні минулого року прийняли депутати Одеської обласної ради. Голова Фонду держмайна Віталій Коваль також цього не виключав, проте наголошував, що потрібно дотримуватися правил безпеки.
Втім, якраз з безпекою є великі проблеми і ризики. Одеса та весь регіон постійно піддаються російським ракетним обстрілам. І в тому разі, якщо ракета потрапить на склад аміаку, це спричинить техногенну катастрофу, який знищить кілька районів області.
Але це не єдині проблеми, пов’язані з діяльністю Одеського припортового заводу. Так, колишні керівники закладу стверджують, що він на 85% був орієнтований на експорт, отже, у нього фізично немає логістичних потужностей, щоб забезпечувати тими ж обсягами внутрішній ринок. І немає складів, щоб зберігати той же карбамід. А вивозити його раз на кілька тижнів за нинішніх умов немає можливості.