1 серпня 2024 року. Український бізнес намагається переконати уряд не робити різких кроків у бік підвищення податків. Так, нещодавно відбулася кількагодинна дискусія між представниками Ради підприємців та чиновниками ОП, уряду та Ради. За підсумками зустрічі вирішили, що консультації триватимуть, а сам законопроект доведеться радикально переробити, аби він задовольнив усіх учасників.
Головний акцент урядового законопроекту полягає в тому, що підвищення податків є абсолютно безальтернативне, адже дефіцит бюджету складає 500 млрд грн. 60% з цих коштів планують спрямувати на зарплати військовим, 40 % – на зброю, техніку та інші критичні витрати, і рішення потрібно ухвалювати терміново – до вересня.
Серед кількох способів наповнення бюджету найбільший опір у представників бізнесу викликало ймовірне запровадження податку з обороту у розмірі 1% та збільшення більш ніж утричі ставки військового збору – з 1,5% до 5%. На думку розробників законопроекту, виконання цих двох позицій наповнять державну казну відповідно на 48,57 млрд грн та 45,58 млрд грн уже до кінця поточного року.
Звісно, це не омріяні 500 млрд грн, але це четверта частина надходжень. Представники Ради підприємців вважають, що влада намагається йти шляхом найменшого опору – підвищувати податки. Співзасновник Monobank Олег Гороховський висловився занадто категорично, але його підтримала бізнес-еліта: “Той, хто прийде до тебе з пропозицією підвищити податки у країні, що воює, той і зрадник”. На переконання впливових бізнесменів, уряд навіть не намагається відхилитись від запропонованого курсу. А мав би сконцентруватись не на елементарному підвищенні податків, без чіткого економічного аналізу розрахунків, а на детінізації економіки. І це, стверджують бізнесмени, було б пристойною альтернативою підвищення податків.
На переконання підприємців, підвищення податків може призвести до знищення малого та середнього бізнесу. До того ж, воно матиме досить короткостроковий ефект, який обернеться тим, що податків будуть збирати менше, аніж тепер. Почнеться ділення великих і навіть дуже великих бізнесів на ФОПи, повернуться зарплати у конвертах, а митниця буде пропонувати усілякі схеми обходу акцизів. Як результат – потужна дискримінація прозорого бізнесу, на який влада намагається перекласти увесь податковий тягар.
Під час дискусії з урядовцями та представниками ОП лунала критика, що законопроект пройшов повз Асоціацію роботодавців України та Спілку українських підприємців. Підвищення ставки військового збору, переконують у ФРУ, призведе або до зменшення заробітних плат хоча б у номінальному вимірі, або обернеться необхідністю компенсації таких втрат шляхом підвищення заробітних плат, що так чи інакше призведе до стимулювання інфляції.
Чи дослухається влада до підприємців? Поки що ОП і прем’єр-міністр Денис Шмигаль намагаються не допустити публічного бунту великого й середнього бізнесу. Вони, як і раніше, не виключають підвищення податків, але начебто погоджуються, що замість податку з обороту та підвищення військового збору може бути змінено ПДВ. Консультації з цього приводу заплановано найближчими днями.
Очільник уряду Денис Шмигаль обережно натякнув , що «дискусії щодо деталей тривають і це лише початок діалогу. «Будемо спільно працювати на базі комітету ВРУ, аби знайти найбільш ефективні рішення в максимально короткі строки. Бізнес має слово і має вплив на всі ці рішення», – заявив прем’єр.
У свою чергу у податковому комітеті підкреслюють, що альтернативи підвищенню податків немає.
“Потрібно підходити конструктивно і з розумінням всіх обставин складного, але безальтернативного рішення. Всі розуміємо, що рішення болісне, але необхідне. Найбільше питань викликає військовий збір та податок з обороту. Разом з Мінфіном обговорили можливі альтернативи у вигляді ПДВ та скасування деяких пільг”, – заявив голова профільного комітету ВР Данило Гетманцев.
У бізнесу до влади є кілька запитань, головне з яких – чи насправді Кабінет міністрів використав усі можливості для оптимізації бюджетних видатків і збільшення доходів? Наприклад, підприємці запропонували відмовитися від програми «Національний кешбек», яка коштує бюджету від 1 до 3 мільярдів гривень. На думку бізнесу, напевно знайдуться й інші «непотрібні» видатки, які можна урізати. Так чи інакше, великий бізнес налаштований рішуче: запропонований законопроект слід «концептуально переглянути». Щоб він не призвів до пригнічення ділової активності підприємців замість пошуку додаткових джерел фінансування.
А які настрої панують у Верховній Раді? Більшість народних обранців переконані, що урядовий законопроект далекий від оптимального, оскільки підвищення податків може спричинити дисбаланс у економіці. Тож завдання українського парламенту – спрямувати зусилля на широкий громадський компроміс щодо оптимального реєстру податкових ініціатив. З урахуванням того, що проти урядового законопроекту виступили практично усі бізнес-асоціації, відомі громадські організації, значна частина депутатського корпусу та експертів.
Перший заступник Данила Гетманцева Ярослав Железняк налаштований песимістично про шанси ухвалення такого законопроекту. Зауважує, що на даному етапі за документ не знайдеться і ста депутатських голосів.
Вікторія Чирва
Photo by Ryoji Iwata on Unsplash