Узаконений відкуп чи ефективне правосуддя?

19 липня 2024 року. Верховна Рада прийняла у першому читанні проект закону щодо змін e процедурі звільнення корупціонерів від тюремного ув’язнення через укладання угоди зі слідством. Ініціатори документу стверджують, що це вимога міжнародних партнерів, опозиція заявляє про прагнення влади узаконити відкуп топ-корупціонерів.

Ініціатори закону наголошують, що процедура звільнення шляхом укладення угод вже давно існує в Україні. Наприклад, у 2023 році ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та адвокатом Олегом Горецьким, якого разом з колишнім очільником Верховного Суду Всеволодом Князєвим підозрювали в отриманні хабаря.

Також, за їхніми словами, зміни до цієї процедури – це вимога міжнародних партнерів. Зокрема, умовою надання макрофінансової допомоги ЄС у межах Програми ЄС Ukraine Facility.

Отже, що передбачає законопроект? Його головна новація – застосування штрафу як додаткового покарання для підозрюваних або обвинувачених у корупції, які уклали угоду про визнання винуватості, навіть якщо санкція статті цього не передбачає.

Пропонуються конкретні розміри штрафів:

  • За кримінальний проступок: від 204 тисяч до 2,05 мільйона гривень.
  • Нетяжкий злочин: від 2,05 мільйона до 204 мільйонів гривень.
  • Тяжкий злочин: від 20,4 мільйона до 102 мільйонів гривень.
  • Особливо тяжкий злочин: від 102 мільйонів до 204 мільйонів гривень.

Документ пропонує додати статтю до Кримінального кодексу, яка дозволяє затверджувати угоду про визнання винуватості, якщо підозрюваний викриває іншу людину в корупції або відшкодовує збитки.

Також закон пропонує зміни до статті 469 КПК, щоб дозволити угоди в особливо тяжких злочинах підслідності НАБУ, якщо було відшкодовано збитки. Зазначається, що угоди щодо тяжких злочинів у кримінальних провадженнях про корупцію погоджуватимуться з керівником органу прокуратури, а щодо особливо тяжких – з генеральним прокурором.

Свій вердикт щодо зазначеного законопроекту виніс Комітет Верховної Ради з антикорупційної політики. На його думку, законопроект не відповідає вимогам антикорупційного законодавства і потребує внесення змін. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі погодилися з висновком комітету. А в НАБУ зазначили, що звільнення від відбування покарання з випробуванням можливе винятково за одночасної наявності двох умов: викриття підозрюваним або обвинуваченим у корупції іншого організатора (якщо інформація підтвердиться доказами) та повне або часткове (за певних умов) відшкодування завданих збитків або заподіяної шкоди.

Юристи та представники антикорупційної спільноти погоджуються, що інститут угоди зі слідством – це швидкий та ефективний інструмент правосуддя. Втім, зазначають, що він повинен застосовуватися правильно.

За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, інститут угоди зі слідством хоча й «не зовсім етична, але суперефективна» річ у правильних руках. Він вважає доцільним збільшення дискреції прокурорів за американською традицією, коли самі прокурори вирішують – чи йти на угоду, чи закривати справу. При цьому міністр визнає, що зазначений законопроект потребує публічного компромісу під час підготовки до другого читання.

«Тут потрібен публічний компроміс, можливо і за рахунок зменшення опцій, передбачених законопроєктом. Переконаний, що Верховна Рада України такий компроміс знайде до другого читання і всі ключові стейкхолдери будуть задоволені», – заявив Малюська.

Народний депутат, колишній голова правління Трансперенсі Інтернешнл Україна Ярослав Юрчишин вважає, що дискусія про застосування угоди зі слідством правильна, адже судовий процес – це завжди довго і не завжди успішно, особливо коли у фігурантів справи є всі шанси втекти від правосуддя за кордон під різними приводами.

«Угода  дорівнює визнанню вини. Тобто злочинець отримує статус злочинця. З наступними обмеженнями. А ми, як суспільство – швидку справедливість» – зазначає Юрчишин.

При цьому нардеп підкреслює, що у прийнятому парламентом законопроекті не міститься механізму відшкодування шкоди – тільки повернення суми, зафіксованої слідством. А також, якщо йдеться про корупційні оборудки, не враховано участь самого організатора схеми, а не лише виконавців, яких впіймали за руку.

Втім, на всі закиди ініціатори законопроекту мають свої аргументи. Вони наголошують, що угода зі слідством – це не опція для злочинців, а право (не обов’язок) прокуратури. По-друге, це рішення приймається не однією особою, а кількома структурами. По-третє, навіть компенсація збитків не звільнятиме повністю від відповідальності – лише дозволить застосовувати м’якішу міру покарання. Ну і головне – закон ще не прийнято, він проголосований у першому читанні. Отже, є надія, що до ухвалення в цілому всі правки будуть враховані, і до остаточного голосування дійде збалансований документ.

Вікторія Чирва
Photo by Maksim Shutov on Unsplash

Facebook
Twitter
LinkedIn