4 липня 2024 року. У серпні в Україні має запрацювати механізм мінімальних цін на експорт агротехнічної продукції – відповідні закони ухвалено Верховною Радою. Документи спрямовані на припинення ухиляння сплати податків на експорті зернових, олійних культур та меду. Що треба зробити, аби не зупиняти продаж продукції за кордон та чому аграрії виступають проти?
Ініціатор законопроектів депутат Ярослав Железняк наводить статистику: Україна втрачає щороку до 7 млрд грн через так званий «сірий» експорт зерна. До цих оборудок причетні так звані ризикові підприємства. Минулого року вони експортували зернових культур невідомого походження більш ніж на 133 млрд грн. А це, стверджують у БЕБ, більш ніж п’ята частина від загальної кількості.
Що відбувається? Працює заздалегідь напрацьована схема: аграрії вирощують продукцію і за готівку продають компаніям, які оформлені на підставних осіб і до господарської діяльності жодного стосунку не мають. До того ж, вони не документують подальший рух зерна чи олійних культур або декларують на митниці «лівих» виробників.
На практиці це виглядає так: щойно агротехнічна продукція полишає межі України, її перепродують кілька разів. Тільки тоді вона потрапляє до кінцевого адресата. Як наслідок, валютна виручка не повертається до країни, а бюджет потерпає від дефіциту надходжень, оскільки компанії-експортери є відверто фіктивними. Як правило, кінцевим покупцем заявлена компанія-нерезидент, яка передає кошти іншому нерезиденту, котрий пов’язаний з українським експортером.
Кабінет міністрів України розробив розрахунки, аби збільшити надходження від продажу української продукції. Відтепер експортні ціни будуть прив’язані до даних Державної митної служби з урахуванням умов поставки за попередній місяць із застосуванням 10% дисконту.
Під дію запропонованого урядом механізму підпадає продукція, яку найбільше експортували за останнє п’ятиріччя. А це – зернові культури: пшениця, кукурудза, овес і жито, олійні – соняшник, соя та ріпак, макуха, волоський горіх і мед. Для встановлення реально мінімальної експертної ціни будуть враховуватись умови поставок цієї продукції. За основу, кажуть у Міністерстві аграрної політики та продовольства, братимуть ті базиси поставок, які найбільш популярні на ринку.
Яку формулу розрахунку пропонує Мінагрополітики? Згідно із законами, буде розглянуто 5% від усіх попередніх контрактів, укладених за найнижчими цінами і виведено середню ціну. Отриманий результат додатково дисконтується на 10%.
У розрахунок береться знеособлена інформація від Держмитслужби, а саме вантажні митні декларації за окремими кодами товарів та умовами їхніх поставок за попередній місяць і за останні 12 місяців. Цю інформацію Держмитслужба повинна подавати до третього календарного дня кожного місяця.
Для чого до формули додали 10% дисконт? Виконуючий обов’язки міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький пояснює: зниження ціни місяць до місяця – це виключно форс-мажор. «Крокове зниження місяць до місяця було у лютому 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Було воно і в 2019 та 2021 роках, але в межах 6-8%. Загалом воно ніколи не було більше 10%. Тому, щоб дати можливість ринку коригувати в обидві сторони, як вгору, так і вниз, пропонується в модель закласти 10% дисконт. Тобто, якщо ціна на тому рівні чи росте, то це нічим не обмежується. Якщо йде тренд на зниження, то 10% дисконт це врахує» – підсумовує чиновник.
Ініціатори впровадження нового механізму переконані, що він позитивно вплине на стабільність національної валюти. Цьому сприятимуть механізми, здатні мінімізувати можливості для зловживань при експорті аграрної продукції. Плюс ще одна перепона, яка передбачає реєстрацію податкових накладних за експортними операціями винятково платниками податків. Це означає, що неплатник у жодному разі не може вивезти вирощене зерно чи соняшник за кордон. Окрім того, встановлення мінімальних норм має на меті упорядкувати наслідки протестів фермерів з країн Європи, які скаржаться, що дешевий імпорт з України негативно вплинув на їхній бізнес.
Попри оптимістичні прогнози авторів нововведень, самі аграрії сприйняли законопроект без особливого ентузіазму. А в Українській зерновій асоціації без перебільшення – в штики. Закликають президента та уряд призупинити впровадження механізму мінімальних експортних цін. На їхню думку, в тому разі, якщо мінімальні ціни не відповідатимуть світовим ціновим трендам, це знищить конкуренцію на українському ринку зерна, призведе до його надмірної зарегульованості та створить нові широкі можливості для корупції. В асоціації запевняють, що впровадження мінімальних цін фактично знищить систему форвардних контрактів і приведе до невизначеності на ринку стосовно виконання зобов’язань експортерами і на купівлю зерна.
Скептично налаштований до новації і голова Центру досліджень продовольства та землекористування Олег Нів’євський. На його думку, навіть за умови ідеального визначення мінімальної експортної ціни, це спричинить додаткові транзакційні витрати. Це стосується імплементації, контролю, своєчасної зміни індикаторів, розрахунків і інформування, що в кінцевому підсумку стане додатковим фінансовим навантаженням для сільськогосподарських підприємств. Такі витрати зазвичай відображаються у вигляді нижчих закупівельних цін для сільгоспвиробників.
Загалом галузеві експерті майже одностайні у своїй оцінці: урядове нововведення ускладнить і без того непросте життя виробників зерна.