1 липня 2024 року. В Україні створюються нові органи, зазвичай за підтримки донорів та на вимогу міжнародних партнерів. Реально вони мають сприяти бізнесу, особливо під час повномасштабного вторгнення . Однак ніхто не зважується за демонтаж старих структур, які так і не відзначились ефективністю. Про це в інтерв’ю YouTube-проєкту Forbes «Business Breakfast розповів бізнес-омбудсмен Роман Ващук. Запитання журналістів стосувалися ключових проблем української бізнес-спільноти.
Роман Ващук знає про ці проблеми, як кажуть, зсередини, адже два з половиною року обіймає посаду бізнес-омбудсмена, яка покликана насамперед відстоювати права й інтереси підприємців. За словами чиновника, бізнес найбільше потерпає від свавілля податкової, правоохоронних органів та митниці.
Беззаперечним лідером кількості скарг з боку бізнесу була лишається податкова служба. Найбільша проблема полягає в тому, що ця служба вперто не хоче відмовлятися від ручного управління фіскальною системою. Справа не тільки у рівні податків. Проблема у їхньому застосуванні.
«Головна мета органу – виявити якомога більше порушень. А це вже створює передумови для дій правоохоронних органів. Майже 90% бізнесу на цьому етапі несуть адміністративну відповідальність за порушення. Більшість справ вирішуються в судах на користь бізнесу. Але це тривалий та болючий процес, який може супроводжуватися роками апеляцій», – стверджує Ващук.
Про майбутнє БЕБ
Перезавантаження Бюро економічної безпеки – це бодай маленька, але перемога. Ухвалений закон хоч із запізненням, але починає впроваджуватись. Чи спрацює принцип чесного діалогу з бізнесом, покаже час. Однак у Раді бізнес-омбудсмена намагаються домогтися справедливого адміністрування, себто на чільному місці мають бути обґрунтованість, пропорційність, зрозумілість і презумпція правомірності платника. Саме такі базові складові мають превалювати в угоді держави з бізнесом. Репресивні штрафи мають відійти в минуле. «Такий підхід є частиною євроінтеграції України та членства в Організації економічного співробітництва і розвитку», – підкреслив бізнес-омбудсмен.
Про «обраних» бізнесменів
На питанні «Клубу білого бізнесу» пан Ващук зупинився особливо детально. Новація, яку пропонує уряд, вже викликала чимало суперечок серед самих бізнесменів. Бо достеменно невідомо, хто має отримати перепустку до клубу. Поки що конкретики у цьому питання замало. І наскільки запропоновані правила будуть ефективними, прозорими й корисними, у експертів теж єдиної думки немає.
«Закон про «клуб білого бізнесу», можливо, певною мірою покращить ситуацію. Проте в ідеальному світі повинні існувати рівні правила як для членів клубу, так і для того бізнесу, який поза ним», – акцентує бізнес-омбудсмен.
Аби не сталося так, заявляє Ващук, що тим, хто не ввійде до «білих», податкова так чи інакше призначить перевірку і застосує штрафні санкції. Бо у податкової своє поняття про рівень податкового навантаження на компанію і часто воно йде в розріз з позицією бізнесу.
Про тиск на підприємців
В Україні триває ганебна практика, коли колишні працівники з різних структур: СБУ, Нацполіції чи інших підрозділів ніяк не позбудуться старих методів на кшталт «масок-шоу», обшуків з неодмінним виламуванням дверей, взяттям у заручники підприємців. Треба, аби кожен такий випадок знаходив реакцію суспільства, а правоохоронці понесли б за свої неправомірні дії відповідальність.
Роман Ващук згадує президентський указ на мораторій щодо перевірок після «Мазепа гейту». «Докорінно ситуація не змінилась, але чи були великі маски-шоу з виламуванням дверей від січня? Ні. Значить, цей сигнал принаймні дійшов до виконавців. Потрібно набагато більше таких сигналів з чіткими меседжами, які винагороджуються або ставлять хрест на кар’єрі», – підсумовує він.
Про роботу Ради бізнес-омбудсмена
На ефективності роботи Ради позначається брак кадрів. Левова частка фахівців мобілізовані. Однак кістяк цього підрозділу працює, намагаючись утримувати позицію рівної віддаленості від бізнесу і держави, адже це незалежний орган.
Наразі тривають суперечки щодо залучення фахівців Ради до обшуків підприємців. Прихильники такої ідеї стоять на тому, що тоді об’єктивність дій податківців чи правоохоронних органів не доведеться доводити в судах.
Однак у Романа Ващука з цього приводу своє бачення: «Немає жодного сенсу створювати який спеціальний загін, який би вилітав одразу в усі «гарячі» точки на обшуки. Зараз ми можемо вести лише досудові справи. Проте, не проти продовжувати підтримку інтересів бізнесу в адміністративному суді. Звичайно, ніхто не хоче установи, яка казатиме, чи правильно суд судить, чи ні. Це підриває, взагалі, роль судів. Але таке рішення має ініціювати Рада».
Про підвищення інвестиційної привабливості
На думку Романа Ващука, інвестиційний клімат в Україні – це не лише про іноземні інвестиції, але й український капітал. У плані підвищення інвестиційної привабливості країни бізнес-омбудсмен навів приклад Польщі, де хоча й вищі податки, проте існує є юридична правова впевненість, що дає можливість спокійно інвестувати.
На його думку, Україні потрібно не лише стимулювати глобалізацію українського бізнесу, але зберігати його всередині країни.
«Європеїзація, глобалізація українського бізнесу – це дуже добре, до того часу, як він не почне згортати свою діяльність в Україні. Тому державі слід працювати над тим, щоб ця тенденція продовжувалася, але при збереженні зростання українського сегмента. Для цього міністерство економіки запускає грантові, кредитні програми тощо. Але не менш важлива справедлива робота фіскальних і правоохоронних органів», – резюмував Роман Ващук.
Вікторія Чирва