27 червня 2024 року. За ініціативою видання «Економічна правда» відбувся Банківський форум, який об’єднав представників регуляторів, банків, бізнесу та держави. Це перший такий захід під час повномасштабної війни. За його результатами 17 українських банків, активи яких перевищують 83% активів банківської системи, підписали меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури.
Серед підписантів: “Райффайзен банк”, А-банк, Укрсиббанк, “ОТП банк”, “МТБ банк”, “Банк кредит Дніпро”, Кредобанк, ПУМБ, “Сенс банк”, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, “Креді агріколь банк”, “Піреус банк МКБ”, Правекс-банк, Приватбанк та “Глобус банк”.
За словами голови НБУ Андрія Пишного, це вперше на його пам’яті таке висококонкурентне середовище об’єднується заради загальнонаціональної мети, пропонуючи спільну комерційну рамку.
«Фінансові пропозиції, розроблені в межах співпраці, враховують потреби різних категорій малого, середнього та великого бізнесу. Підприємці можуть залучати фінансування як для проєктів з будівництва сонячних, вітрових чи біогазових станцій, так і для будівництва газотурбінних та газопоршневих електростанцій, придбання промислових акумуляторів, накопичувачів тощо. Є пропозиції і для ФОП, мікробізнесу» – зазначив голова Нацбанку.
На думку підписантів, відновлення енергетичних потужностей – критичне завдання, що стоїть перед Україною. Тому меморандум про пільгове кредитування енергетичних продуктів, є вважливим внеском банківського сектору в підтримку української енергетики.
Меморандум встановлює тимчасові особливості оцінки кредитного ризику за спеціалізованими кредитами, що полегшують фінансування банками інвестиційних проєктів. Крім того, було запроваджено підвищені коефіцієнти ліквідності забезпечення у формі обладнання, призначеного для використання у сферах енергетики та розподіленої генерації енергії в разі прийняття такого обладнання у заставу за кредитами, наданими після 1 червня 2024 року для придбання такого обладнання.
Також під час форуму представники банків розповіли про зміни у своїх бізнес-моделях, викликані війною, а регулятори поділилися, як адаптують свої політики до нових умов. Зокрема, у Нацбанку відзначили, що традиційні стрес-тести банківської системи втратили актуальність, оскільки більшість активів банків тепер складають безризикові активи, такі як ОВДП та депозитні сертифікати.
При цьому представники банків висловили стурбованість ризиками, пов’язаними з енергетичною кризою, що може вплинути на їхню операційну діяльність. Все частіше від фінустанов лунають заяви, що в межах підготовки до можливих складнощів з постачання електроенергії вони можуть перейти в онлайн-режим.
На заході також обговорювалося підвищення податку на прибуток банків. Під час дискусії з головою Центру економічної стратегії Глібом Вишлінським голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що рішення про оподаткування прибутків банків за 2023 рік за ставкою 50% було недоцільним, оскільки ухвалювалося “заднім числом”. Він запевнив, що держава наразі не планує застосовувати цей захід цього року, але нагадав про диспропорції в системі оподаткування фінансового сектору. За його словами, різниця між ставками оподаткування прибутків банків (25%) та небанківських фінансових установ (18%) може спричинити перетоки або використання способів зниження податкового навантаження.
Гетманцев також нагадав про дефіцит коштів для потреб оборони, який вимірюється “сотнями мільярдів гривень”. Він зазначив, що єдиним виходом з цієї ситуації є підвищення податкових ставок, підкреслюючи, що “хороших рішень не залишилося”.
Чимало уваги під час заходу приділили відновленню кредитування. Незважаючи на зростання обсягів кредитування операційної діяльності малих та середніх підприємств, інвестиційні кредити залишаються пригніченими через високі військові ризики. Їх можна було б мінімізувати завдяки програмам страхування, проте наразі вони залишаються недоступними для ринку.
Також представники найбільших банків України дискутували, яким чином фінустанови можуть підтримати вітчизняний бізнес в умовах повномасштабної війни. Так, учасники Форуму зауважили, що у 2023 році половина всіх кредитів для підприємців забезпечували державні банки, причому 90% – за пільговою програмою “5-7-9%”. Натомість цього року все більше кредитів видається на ринкових умовах.