25 червня 2024 року. Верховна Рада України після кількох невдалих попередніх спроб все-таки ухвалила законопроект про перезавантаження Бюро економічної безпеки. Таким чином, депутати встигли виконати вимогу МВФ та ЄС – ухвалити закон про реорганізацію БЕБ до 1 липня.
Головні зміни в законопроекті стосуються вимог та процедури обрання очільника БЕБ. Конкурс має проводитись за обов’язкової участі трьох міжнародних експертів і такої ж кількості членів Громадської ради при Бюро. Причому термін повноважень керівника структури обмежується п’ятирічним терміном. Істотно посилені вимоги до кандидатів на крісло директора. Кожен, хто претендує на обрання керівником, повинен мати мінімум 7 років діяльності у сфері протидії економічній злочинності чи боротьби з корупцією. Кандидат має пройти кілька етапів перевірки, включаючи тест на доброчесність.
Затверджувати бюджет Бюро буде Верховна Рада, і це рішення не буде залежати від Кабінету міністрів.
Серед новацій – зовсім інший контроль за діяльністю БЕБ. Його покладено на Раду громадського контролю. До її складу увійдуть представники громадськості, бізнесу та експертної спільноти. Саме Рада здобуде право здійснювати незалежні перевірки, надаватиме рекомендації щодо поліпшення діяльності, а в разі виявлення правопорушень – звернеться до правоохоронних органів.
Перезавантаження має на меті кардинальне оновлення кадрового потенціалу БЕБ. Усі співробітники, окрім керівників, зобов’язані пройти переатестацію протягом 6 місяців від дня набрання чинності закону. Серед тих, хто буде проводити атестацію, окрім представників Бюро, міжнародні експерти та члени Громадської ради. Ті, хто не пройде тестування, будуть однозначно звільнені, а нові кандидати будуть обиратись на конкурсній основі за прозорою процедурою.
Однак у документі немає чітких параметрів, за якими буде проходити переатестація співробітників БЕБ. Аналітики вже звернули на це увагу. Зазначають, що наразі слід чітко визначити критерії оцінювання, затвердити методику проведення переатестації, і головне – забезпечити прозорість процесу.
Адже у бізнесу, як і раніше, залишаються сумніви щодо вирішення кадрового питання у БЕБ. Як відомо, при створенні Бюро економічної безпеки було чимало нарікань на те, що до нього потрапили працівники інших структур, які розслідували економічні злочини, зокрема, державної фіскальної служби. Навіть після ухвалення законопроекту у бізнес-спільності сумніваються, що оновленому бюро вдасться позбутися колишніх посадовців ліквідованої податкової міліції. Хоча в самому БЕБ на такі закиди інші аргументи: головне – фаховість, а не приналежність до тої чи іншої правоохоронної структури.
На думку провідних експертів, реформоване Бюро економічної безпеки України має нарешті виконати функцію, яка була закладена в нього із самого початку: стати єдиним правоохоронним органом, який займатиметься економічними злочинами. Головна його функція – аналітичний підхід у розслідуванні злочинів, і тільки у крайньому разі – застосування запобіжних заходів на кшталт обшуку чи арештів майна потенційних порушників.
І ще на одну ініціативу звернули увагу економічні експерти. БЕБ пропонують надати право на отримання безоплатного доступу до державних інформаційних систем, у яких є повні й достовірні про фінансову діяльність суб’єктів господарювання. Адже нині детективи бюро вимагають фінансову документацію безпосередньо від бізнесу, а це свого роду додатковий тиск на підприємців.
У самому Бюро економічної безпеки ретельно вивчають норми законопроекту, готують свої пропозиції і сподіваються на справедливі й ефективні рішення, щоб реформа була справді реальною й дієвою.
Вікторія Чирва
Photo by John M. Smit on Unsplash